Коли з яблуні злітає останній лист, сад виглядає порожнім і ніби завершеним. Під лусочками кори в цей час уже сидять яйця попелиці, у тріщинах стовбура зимує грибниця, а на муміфікованих плодах, які висять на гілках до весни, зберігаються спори моніліозу. Усе, що не прибрали й не обприскали в жовтні та листопаді, навесні прокинеться разом із бруньками.
Типова картина по приватних садах виглядає так: господар згрібає листя, обрізає кілька сухих гілок і на цьому зупиняється. У травні на грушах знову плями парші, вишня після цвітіння всихає окремими гілками, а персик скручує молоде листя в червоні пухирі. Різниця між садом, який обприскали після листопаду, і сусіднім, де обмежилися прибиранням, стає помітною вже на початку червня: менше уражених зав'язей, чистіше листя, менша потреба в літніх обробках.
Осіння обробка коштує дешево. Кілограм купоросу, відро води й дві години часу на десяток дерев дають ефект, якого навесні доводиться домагатися трьома обприскуваннями поспіль. Причина в тому, що по голих гілках дозволено використовувати концентрації, які по зеленому листю викликали б опіки.
Питання, які виникають щоосені
Нижче розібрано шість запитань, які найчастіше ставлять у розплідниках і садових центрах у жовтні та листопаді.
- Навіщо обробляти дерева, якщо вони вже скинули листя?
- Які препарати мають сенс, а які беруть за звичкою?
- Коли саме обприскувати і за якої погоди?
- Чим відрізняється обробка яблунь, кісточкових і винограду?
- Що робити зі стовбуром: зачищати, білити, обв'язувати?
- Які помилки зводять осіннє обприскування нанівець?
Навіщо обробляти дерева після листопаду
Більшість збудників хвороб не гине від морозу. Парша яблуні зимує на опалому листі, кокомікоз вишні теж, моніліоз залишається в уражених гілках і сухих плодах, курчавість персика ховається під лусочками бруньок. Навесні, щойно температура тримається кілька днів вище десяти градусів, спори вилітають першою ж хвилею дощу й потрапляють на молоде листя, яке ще не має щільної кутикули.
Осіннє обприскування називають викорінюючим тому, що воно спрямоване не на захист листя, якого вже немає, а на знищення зимуючої інфекції в корі, на опалому листі й у верхньому шарі ґрунту під кроною. Дерево без листя витримує розчин у концентрації в три-п'ять разів вищій за літню, а це вже не стримування, а пряме випалювання спор і яєць.
Друга частина завдання стосується шкідників. Яйця попелиці, кліщів, медяниці зимують біля основи бруньок і в розвилках гілок. Груба зачистка кори й обробка стовбурів забирають значну частину цієї популяції ще до того, як вона розселиться по молодих пагонах.
Чим обробити дерева восени: розбір препаратів
Список робочих засобів короткий, і кожен закриває свою частину проблем. Плутанина починається тоді, коли одним препаратом намагаються вирішити все одразу.
Мідний купорос і бордоська суміш
Мідь діє контактно, руйнуючи білки грибних клітин. Для осінньої обробки беруть три відсотки, тобто 300 г мідного купоросу на 10 л води. Це основний варіант проти парші, моніліозу, клястероспоріозу, курчавості листя персика й кокомікозу.
Чистий мідний купорос має кислу реакцію й у високій концентрації підсушує молоду кору, тому на саджанцях до трьох років його замінюють бордоською сумішшю, де мідь нейтралізована вапном. Бордоська тримається на гілках довше, лишає помітний блакитний наліт і краще підходить для дерев із гладенькою корою. Готувати її потрібно в день обробки й обов'язково вливати розчин купоросу у вапняне молоко, а не навпаки.
Залізний купорос
Залізо не замінює мідь у боротьбі з грибними хворобами, хоча часто його купують саме з цією метою. Сильна сторона препарату інша: він випалює лишайники, мохи й зелений водоростевий наліт на старій корі, а заодно підкислює поверхню, роблячи її незручною для повторного заростання.
Робоча концентрація для зерняткових становить п'ять відсотків, для кісточкових три. По стовбурах і скелетних гілках старих дерев допускають до семи відсотків. Виноград обробляють залізним купоросом ще й тому, що він трохи затримує розпускання бруньок навесні, і лоза рідше потрапляє під поворотні заморозки.
Карбамід (сечовина)
Карбамід у високій концентрації спалює тканини опалого листя разом зі спорами, які в них зимують. По кроні дають п'ять відсотків, по листовій підстилці й пристовбурних колах сім. Це найдешевший спосіб знезаразити листя там, де вивезти його немає можливості.
Ключова умова стосується строку. Карбамід містить азот, і при обробці по ще зеленому листю в вересні він затягує вегетацію, пагони не встигають визріти й підмерзають узимку. Обприскують тільки після повного природного листопаду, коли дерево вже перейшло в спокій.
Готові мідьвмісні фунгіциди
ХОМ, Абіга-Пік та подібні препарати на основі хлорокису міді дають той самий діючий елемент у м'якшій формі, краще прилипають і менше підсушують кору. Для молодого саду або для тих, хто не хоче морочитися з приготуванням бордоської суміші, це розумний компроміс. Дозування беруть за інструкцією, підвищувати його вдвічі "для надійності" сенсу немає.
Вапно й садові фарби
Побілка не є засобом від хвороб, хоча в неї часто додають мідь. Її завдання інше: відбивати лютневе сонце, щоб темна кора з південного боку не нагрівалася вдень до плюсових температур і не тріскалася вночі при мінус десяти. Морозобійні тріщини стають воротами для інфекції на кілька років уперед.
Коли обприскувати і за якої погоди
Головний орієнтир не календар, а стан дерева. Обробку починають після того, як опало щонайменше три чверті листя, для персика краще дочекатися повного оголення гілок. У більшості регіонів це друга половина жовтня для кісточкових і листопад для яблунь та груш.
Температура повітря під час обприскування має триматися вище п'яти градусів тепла. При нижчих значеннях розчин погано розтікається по корі, а частина його замерзає на гілках, не встигнувши подіяти. Верхня межа теж існує: у теплу погоду вище п'ятнадцяти градусів мідь швидше випаровується з поверхні.
Обов'язкова умова, про яку забувають найчастіше, стосується дощу. Розчину потрібно щонайменше добу без опадів, щоб закріпитися на корі. Вітер сильніший за три метри на секунду теж псує роботу: половина рідини йде повз крону.
Норма витрати для дорослого дерева становить від двох до п'яти літрів залежно від розміру крони. Обприскують до повного змочування, поки з гілок не почне капати, обходячи дерево з усіх боків. Пристовбурне коло проливають тим самим розчином, це важливіша частина обробки, ніж здається, бо основний запас спор лежить саме там.
Чим відрізняється обробка різних культур
Універсальної схеми немає, бо в кожної групи культур свій набір зимуючої інфекції.
Яблуня і груша
Основна мішень це парша, яка зимує на листі. Схема з двох дій дає найкращий результат: мідний купорос три відсотки по кроні й карбамід сім відсотків по опалому листю, з інтервалом у кілька днів. Змішувати ці два розчини в одному баку не варто, вони частково нейтралізують один одного.
Вишня, черешня, слива, абрикос
Тут головні проблеми це моніліальний опік і кокомікоз. Перед обприскуванням обов'язково вирізають сухі гілки з характерним обвугленим виглядом і знімають усі муміфіковані плоди, інакше обробка втрачає половину сенсу. Концентрацію міді для кісточкових тримають на рівні трьох відсотків, залізного купоросу теж три, бо їхня кора чутливіша за яблуневу.
Персик і нектарин
Курчавість листя стримується майже виключно осінньою й ранньовесняною міддю. Пропущена осіння обробка означає, що у квітні молоде листя вкриється червоними здуттями, і жоден препарат уже не поверне його в норму. Обприскують після повного листопаду, зволожуючи кожну бруньку.
Виноград
Лозу обробляють залізним купоросом п'ять відсотків після обрізки й перед укриттям. Розчин наносять і на рукави, і на дротини шпалери, і на ґрунт під кущем, де зимують спори мільдью та оїдіуму.
Робота зі стовбуром: зачистка, побілка, обв'язка
Обприскування дає значно менше, якщо кора залишається під шаром старого лущення й лишайників, куди розчин просто не потрапляє.
Стару відмерлу кору знімають дерев'яним або пластиковим скребком у вологу погоду, коли вона розм'якла. Металеву щітку на молодих деревах не використовують, вона зриває живі тканини. Під стовбур підстеляють плівку й усе зчищене спалюють, бо в цих лусочках зимує основна маса шкідників.
Побілку наносять після зачистки й обприскування, коли встановилися стабільні прохолодні дні, зазвичай у листопаді. Склад на десять літрів: два-три кілограми гашеного вапна, 300 г мідного купоросу, кілограм глини або сто грамів клею для зчеплення. Готові водоемульсійні садові фарби зручніші, тримаються до весни й не змиваються першим дощем. Білять стовбур і основи скелетних гілок на двадцять-тридцять сантиметрів угору, до нижньої гілки включно.
Захист від гризунів ставлять останнім. Дрібна металева сітка, пластикова труба, розрізана вздовж, або лапник вирішують проблему зайців і мишей краще за будь-які відлякувачі. Обв'язку заглиблюють на кілька сантиметрів у ґрунт, бо миші йдуть під сніг.
Практичні поради
Кілька моментів, які змінюють результат більше, ніж вибір конкретного препарату.
- Спочатку санітарна обрізка, потім обприскування. Розчин має потрапити на свіжі зрізи й на очищену кору. Якщо зробити навпаки, після обрізки на дереві залишаться необроблені рани, куди зайде інфекція.
- Знімайте муміфіковані плоди руками. Жодна хімія не проникає всередину висохлого яблука чи сливи, а кожен такий плід це джерело спор на всю весну. Знімати треба разом із плодоніжкою.
- Не підвищуйте концентрацію на око. Мідний купорос понад п'ять відсотків по кроні викликає розтріскування кори на молодих деревах. Розчиняйте порошок у теплій воді окремо, а потім доводьте об'єм холодною, інакше частина кристалів осяде на дні й реальна концентрація буде нижчою за розрахункову.
- Обробляйте весь сад за один захід. Спори переносяться вітром на десятки метрів, тому оброблена яблуня поруч із необробленою через рік знову опиниться під тиском тієї самої парші.
- Листя або вивозьте, або випалюйте карбамідом. Заорювання листя в ґрунт під кроною зберігає інфекцію, вона просто перезимує глибше. Компостувати уражене листя можна тільки в окремій купі, яка визріває два сезони.
- Ведіть записи по кожній культурі. Дата, препарат, концентрація й погода в день обробки за два-три сезони дають чітку картину того, що дає результат у конкретному саду, а що ні.
Три типові схеми під різні сади
Нижче наведено варіанти, з яких зручно відштовхуватися, підганяючи під власні умови.
Молодий сад, саджанці два-чотири роки. Кора тонка, зайва хімія тут шкодить більше, ніж допомагає. Схема: санітарна обрізка, обприскування бордоською сумішшю один відсоток по кроні після листопаду, побілка водоемульсійною садовою фарбою, обв'язка сіткою від зайців. Залізний купорос і карбамід на таких деревах не використовують.
Старий яблуневий сад із хронічною паршею. Зачистка стовбурів скребком, збір і вивезення листя, мідний купорос три відсотки по кроні, через три-чотири дні карбамід сім відсотків по пристовбурних колах, побілка вапняним розчином із додаванням міді. Навесні по зеленому конусу схему повторюють у слабшій концентрації.
Змішаний сад із персиком, вишнею та яблунею. Обробку розтягують у часі: кісточкові в другій половині жовтня, персик після повного листопаду, яблуні в листопаді. Для персика й вишні концентрацію міді тримають на трьох відсотках, для яблунь допускають ту саму трійку, але додають карбамід по підстилці.
Мідь, залізо чи карбамід: що під яку задачу
Вибір між препаратами стає простим, щойно визначено конкретну проблему саду, а не абстрактне бажання "щось обприскати".
Мідь беруть тоді, коли минулий сезон дав плями на листі й плодах, всихання гілок після цвітіння, гниль на яблуках просто на дереві. Це основний фунгіцид осені, і без нього схема неповна.
Залізо доречне там, де стовбури обросли лишайником, кора вкрита зеленим нальотом, а сад старий і давно не чищений. Проти парші воно поступається міді, тому замінювати одне іншим не варто.
Карбамід потрібен там, де є великий обсяг опалого листя, який нікуди подіти. На дереві без листя його ефект обмежений, основна цінність саме в обробці підстилки.
Вапно й садові фарби вирішують задачу, яку не закриває жоден фунгіцид: захист кори від перепадів температури наприкінці зими. Дерево з побіленим стовбуром рідше дає морозобоїни, а тріщина на стовбурі відновлюється роками.
Помилки, які знецінюють обробку
Найчастіші промахи повторюються з року в рік і мають просте пояснення.
Обприскування по зеленому листю в вересні дає опіки й передчасне скидання листя, при якому дерево не встигає відтягнути поживні речовини в деревину й гірше зимує. Обробка в мороз безрезультатна, розчин замерзає раніше, ніж проникає в тріщини кори. Змішування бордоської суміші з карбамідом в одному баку знижує ефективність обох компонентів. Обробка тільки крони без пристовбурного кола залишає в саду головний резервуар інфекції. Використання торішнього розведеного розчину, який стояв у бочці, теж не має сенсу, мідь випадає в осад і концентрація стає непередбачуваною.
Питання, чим обробити дерева восени, зводиться до трьох рішень: мідь проти грибних хвороб по голих гілках, залізний купорос проти лишайників на старій корі, карбамід по опалому листю там, де його неможливо вивезти, плюс побілка стовбурів як захист від лютневого сонця. Строк важливіший за марку препарату: обприскують після повного листопаду, при температурі вище п'яти градусів і за добу до найближчого дощу. Сад, у якому цю послідовність витримали восени, навесні потребує менше обробок і дає чистіші плоди вже в перший сезон.
Залишити коментар