Гортензії бувають дуже різні: широколисті, волотисті, деревовидні, пильчасті, але коли мова заходить про розмноження гортензій, відповідь майже завжди одна: живцювання. Можна експериментувати з відводками, поділом куща або навіть насінням, але саме живцювання залишається найпростішим, найшвидшим і найбільш прогнозованим способом.
Саме тому, якщо питання звучить про розмноження в домашніх умовах або як посадити гортензію з гілочки, ми завжди говоримо про живці. Причому не один тип, а одразу кілька: зелені літні пагони (цьогорічні), напівздерев’янілі та повністю здерев’янілі (торішні).
Успіх живцювання гортензії залежить не від секретних препаратів, а від послідовного виконання порядку і прискіпливого ставлення до дрібниць: правильного часу, типу пагона, структури субстрату, температури і вологості. Саме ці речі ми й розберемо далі для кожного із популярних видів цих садових красунь.
Розмноження широколистої гортензії
Широколисті гортензії, ті самі сині й рожеві красуні, найкраще розмножуються зеленими живцями. Це не випадково: молоді пагони містять більше природних ауксинів, а значить швидше формують коріння. Оптимальний час для живцювання настає у кінці травня чи на початку червня, коли пагін уже добре підріс, але ще не почав дерев’яніти. Живець нарізають з не квітучого пагона довжиною 8–12 см з 2–3 вузлами. Нижній зріз роблять одразу під вузлом, верхній лишають прямим, на 1–2 см вище листка.
Листя обов’язково коригують. Нижню пару листків прибирають повністю, а верхні обрізають наполовину (не уздовж, а поперек листа). Це критично важливо, адже листя випаровує вологу, а живець без коріння ще не може її компенсувати. Саме через це більшість невдалих спроб з розмноження широколистої гортензії мають вигляд ніби зів'ялого пагона.
До речі, підготовка живців – це дуже важлива справа. Є садівники, що проводять цілий платний курс для охочих навчитись живцювати. На справді на Youtube є купа роликів, як правильно зробити живець. А решту даних ви можете взяти з цієї статті.
Ґрунт для вкорінення має бути максимально легким і стерильним. Робочий склад, який стабільно використовують у розсадниках:
- 50% верхового кислого торфу (бажано дрібної фракції);
- 30% перліту (фракція 2–4 мм) ;
- 20% промитого грубого піску або дрібної пемзи;
Температура має бути в діапазоні 18–22 °C, вологість повітря: 80–90%. Саме тому живці або накривають прозорим ковпаком, або ставлять у мінітеплицю з провітрюванням. Провітрювання можна організувати самостійно, відсуваючи кришку на 15 хвилин двічі на день або зробити дрібні отвори по боках, або купити готові конструкції з вентиляційним клапаном. За таких умов коріння з’являється через 3–4 тижні, інколи трохи довше.
Підживлювати живці по листу не потрібно. Ба більше, це одна з частих помилок. Максимум, що допускається – одноразове, дуже слабке за концентрацією, обприскування водою з додаванням кальцію або кремнію, але лише після появи калюсу. До цього жодних добрив!
| Речовина | Коли застосовують | Робоча концентрація | Практична доза | Що дає |
|---|---|---|---|---|
| Кальцій (Ca) | Тільки після появи калюсу | 50–80 ppm Ca |
Ca(NO₃)₂: 0,3–0,5 г на 10 л води Хелат Ca: 0,2–0,3 мл на 1 л |
Зміцнює клітинні стінки, знижує ризик підгнивання |
| Кремній (Si) | Тільки після появи калюсу | 20–30 ppm Si | Рідкий кремній: 0,1–0,2 мл на 1 л води | Зменшує стрес, випаровування і в’янення |
Розмноження волотистої гортензії
Волотисті гортензії є чемпіонами з виживання і водночас найгнучкішими у способах розмноження. Їх можна успішно укорінювати як зеленими літніми, так і повністю здерев’янілими зимовими живцями. Літнє живцювання проводять з червня по липень. Логіка така сама, як і у широколистих: не квітучий пагін, 2–3 вузли, довжина 10–15 см. Листя вкорочують на 50%, нижній вузол заглиблюють у субстрат.
Для літніх живців волотистої гортензії ідеально працює суміш:
- 40% торфу (можна і середню фракцію)
- 40% перліту
- 20% дрібної кори або пемзи
Температурний режим в межах 20–25 °C, вологість висока, але з регулярним провітрюванням. Вкорінення волотистої гортензії зазвичай займає 2–3 тижні, що значно швидше, ніж у макрофіли.
Зимове живцювання окрема історія. Його проводять у період спокою, зазвичай з грудня по лютий. Використовують здерев’янілі пагони товщиною з олівець, нарізані на сегменти по 15–20 см з 3–4 вузлами. Листя тут уже немає, тому контроль вологості простіший. Такі живці висаджують у прохолодний субстрат (10–15 °C), зволожують помірно і тримають у світлому місці без прямого сонця. Коріння формується повільніше, десь 6–8 тижнів, зате відсоток приживлюваності дуже високий.
На дошках оголошень в осінньо-зимовий період деякі садівники продають здерев’янілі пагони різних сортів волотистої гортензії для зимового розмноження. Власне, я і сама колись так купувала живці різних сортів для подальшого вирощування гортензій для власного саду.
До речі, дуболисті гортензії розмножуються живцюванням дещо складніше, ніж волотисті, але загальна логіка процесу лишається тією самою. Найкращий результат дають напівздерев’янілі живці, які нарізають на межі весни й літа, коли пагін уже тримає форму, але ще не став повністю твердим. Занадто молоді зелені живці дуболистих сортів часто в’януть, а повністю здерев’янілі вкорінюються повільно і нерівномірно.
Розмноження деревовидної гортензії
Деревовидні гортензії часто вважають найпростішими щодо догляду у саду, але саме у розмноженні вони можуть бути значно примхливішими, ніж здається на перший погляд. Основна причина полягає у м’якішій і водянистій структурі тканин у пагонах.
Для розмноження садових деревоподібних сортів найкраще брати зелені або напівздерев’янілі живці з кінця весни до середини літа. Живці беруть коротші, ніж для інших видів гортензій: 8–10 см, обов’язково з двома вузлами (дві пари бруньок). Занадто довгі пагони у деревовидної гортензії часто загнивають до утворення коріння. Листя обрізають сильніше, ніж у волотистої: іноді залишають лише третину листкової пластини. Це знижує ризик втрати тургору в перші дні після посадки.
Субстрат має бути ще легшим і повітрянішим:
- 50% перліту;
- 30% торфу;
- 20% піску;
Температура в діапазоні 18–22 °C, вологість стабільна, але без парника з болотом. Саме деревоподібні гортензії найгірше реагують на застій повітря, тож провітрюйте їх часто або висаджуйте живці у пластикові парники з вентиляційним клапаном.
Укорінення зазвичай триває 3–5 тижнів. У порівнянні з волотистими, цей процес менш рівномірний: частина живців дає коріння швидко, частина значно пізніше. Це нормально і не означає, що ви зробили щось неправильно. Максимально варто чекати 6 тижнів, якщо після їх сплину живець без калюсу і без корінця, справи з нього вже не буде.
Ми вже друге згадуємо про калюс. Що це таке? Якщо оминути довгі наукові пояснення, калюс передує першому корінцю. На вигляд це такий білий або світло-кремовий горбик на нижньому зрізі живця. Якщо ви його бачите, значить, процес укорінення пішов у правильному напрямку. Калюс з’являється не раніше, ніж на 7–10 день після нарізки живця (за стабільної вологості). До цього моменту будь-які добрива або обприскування є зайвими і лише заважають формуванню коренів.
Розмноження пильчастої гортензії
Пильчасті гортензії за логікою живцювання дуже близькі до широколистих. Вони так само люблять зелені живці й дуже погано реагують на пересушування у перші тижні. Живці нарізають у червні, з молодих пагонів без бутонів. Довжина стандартна: 8–12 см, де на пагоні наявні 2–3 вузли. Нижній вузол заглиблюють, листя вкорочують наполовину.
Субстрат бажано робити з акцентом на кислотність:
- 60% кислого торфу
- 30% перліту
- 10% піску
Температура в межах 18–21 °C, без перегріву. До речі, пильчасті гортензії на етапі укорінення значно гірше переносять спеку, ніж волотисті. Коріння формується в середньому за 4–5 тижнів. Важливий нюанс: навіть після появи коріння ці живці не варто різко відкривати чи пересаджувати. Їм потрібна поступова адаптація до нижчої вологості.
Укорінювачі для розмноження гортензій
Укорінювачі є реальним і навіть необхідним інструментом, особливо якщо мова йде про складні або цінні сорти. Вони не здатні створити коріння живцю, але здатні якісно простимулювати клітини до утворення калюсу і кореневих зачатків.
Найчастіше для розмноження саме гортензій використовують препарати на основі ауксинів. Ось зручна робоча таблиця, що допоможе вам обрати препарат, який ви точно зможете купити в найближчому садовому магазині чи онлайн:
| Робоча речовина | Препарат, що її містить | Дозування | Що дає |
|---|---|---|---|
| ІМК (IBA) | Корневін, Rhizopon | Мінімальна доза з інструкції | Стимулює формування коренів |
| НАА (NAA) | Гетероауксин | За інструкцією | Активує утворення калюсу |
| ІМК + НАА | Корневін Комбі, Укорінювач (Agrecol) | Мінімальна доза | Більш рівномірне укорінення |
| Бурштинова кислота | Бурштинова кислота (таблетки, порошок) | 0,02% (2 г на 10 л води) | Знижує стрес, підтримує клітини |
| Морські водорості | Stimovit, BioAlgeen, Maxicrop | По листу, мінімальна доза | Допомагає пережити укорінення |
Укорінювачі наносять лише на нижній зріз, не замочують живець повністю і не перевищують дозування. Передозування дає зворотний ефект.
Літнє живцювання
Для зелених живців найкраще працюють м’які стимулятори: бурштинова кислота або препарати на основі морських водоростей. Вони знижують стрес і допомагають живцю дожити до формування калюсу, не стимулюючи ріст листя. Сильні порошкові укорінювачі з ІМК тут часто зайві.
Розмноження здерев’янілими живцями
Для напівздерев’янілих і здерев’янілих живців (кінець літа, зима) логічніше використовувати препарати з ІМК або комбінацією ІМК + НАА (Корневін, Rhizopon). Такі живці мають менше власних ауксинів і без додаткової стимуляції укорінюються повільніше.
Окремо про Rhizopon
Усі препарати, що представлені у таблиці вище, можна вільно купити в магазинах. Усі, окрім Різопона. Цей нідерландський препарат належить до професійних засобів і використовується розплідниками в цьому світі, адже він дає гарні результати на живцях не лише гортензій, а і хвойних та різних листяних культур. Придбати Різопон в Україні можна на вагу по 50-100 г у продавців в соцмережах і садових групах в месенджерах. Але будьте готові до того, що ціна навіть на 50 г суміші дійсно кусається.
Що робити з укоріненими живцями далі
Поява коріння на живцях гортензії - це ще далеко не фініш. Молоді гортензії потребують періоду дорощування, і саме тут робиться друга хвиля помилок. Перші 7–10 днів після вкорінення живці тримають у тих самих умовах, поступово знижуючи вологість. Різке зняття ковпака часто призводить до в’янення навіть з корінням.
Пересадку у поживніший субстрат роблять лише тоді, коли коріння добре обплело грудку субстрату. Ґрунт уже може бути «дорослим», але легким. Перше внесення добрив для гортензій варто провести не раніше ніж через 3–4 тижні, і лише у половинній дозі.
На зиму молоді гортензії після розмноження не висаджують у відкритий ґрунт. Їх зберігають у прохолодному, світлому приміщенні або прикопують у контейнерах. Повноцінна посадка відбувається лише навесні.
Тепер ви вже знаєте, як розмножити гортензію гілочками, що таке живці, калюс і які умови потрібні. Погодьтесь, що розмноження не складне, якщо розуміти, який вид перед вами і який тип живця він любить. Та й хто знає, може ваше перше вдале живцювання з часом переросте у повноцінний власний бізнес з продажу рослин, адже всі великі розплідники колись теж починали саме з цих азів.
Залишити коментар