Абрикос Ерлі Голден

Абрикос «Ерлі Голден»: загальний опис

Абрикос (Prunus armeniaca) сорту «Ерлі Голден» — це дерево середнього розміру з компактною кроною, яке навесні прикрашають численні квіти рожево-білого кольору. Влітку дозрівають великі плоди золотисто-помаранчевого відтінку, які легко відокремлюються від кісточки. Ці абрикоси добре підходять для свіжого споживання, випічки, консервування або сушіння. Рослина самозапильна і формує округлу крону з гілками, що спрямовані вгору, вкритими овальними, дрібнозубчастими темно-зеленими листками із загостреним кінчиком.

Поширення та значення для України

Абрикоси «Ерлі Голден» добре приживаються в багатьох регіонах України і часто зустрічаються у садках як аматорських, так і професійних. Вони адаптовані до помірного клімату країни і дають стабільний урожай у більшості областей з достатньою кількістю сонця.

Основні характеристики та вимоги до вирощування

• Висота і ширина дерева зазвичай сягають 4,5–6 метрів, тому саджайте його на відстані не менше 2,5–3 метрів від будівель, доріжок і комунікацій.
• Для кращого росту абрикос потребує добре освітленого місця з родючим, глибоким, вологим, але водночас дренованим ґрунтом.
• Плодоносити починає вже на другий рік після посадки, але значні врожаї збирають на 3–5-й рік.
• Для розкриття бруньок навесні абрикосу необхідно близько 450 годин холоду (температури нижче 7ºC) взимку.
• Хоча сорт є самозапильним, додаткова посадка інших сортів може збільшити врожайність.
• Чутливий до заморозків, тому найкраще росте у південних і центральних регіонах України.
• Регулярна обрізка підтримує здоров'я дерева і стимулює рясне плодоношення.
• Не забувайте контролювати шкідників і хвороби, серед яких можуть бути попелиці, плодожерки, кліщі, бактеріальний рак і борошниста роса.
• Розмножують абрикос живцями, щепленням на підщепи або насінням, хоча плоди з насіннєвих саджанців можуть бути менш смачними.
• Пам’ятайте, що частини рослини можуть бути токсичні для домашніх тварин.

Цікаво, що абрикос є однією з перших культурних рослин, які почали вирощувати на території сучасної України ще у давні часи, і досі його часто можна зустріти у традиційних садах, особливо у південних регіонах країни.