1
2
3
4
5
5
Вид належить до групи японських азалій, які вирощують як компактний декоративний кущ. Його використовують у вересових композиціях, бордюрах і контейнерах.
Походження сорту пов’язане з культурними формами Rhododendron japonicum та спорідненими вічнозеленими азаліями Східної Азії. Базовий вид походить з Японії. У європейських розсадниках Japanese azalea цінують за щільний ріст і рясне цвітіння.
Кущ росте повільно і формує густу округлу крону. Листя дрібне, шкірясте, зелене. Частина листків зимує на пагонах у м’якому кліматі. Квітки лійкоподібні, рясно вкривають кущ навесні. Для сорту Azalea japonica Orlice найчастіше вказують компактний розмір, що підходить для малих садів.
Для посадки обирають місце з розсіяним світлом. Добре підходить ранкове сонце і легка півтінь. Ґрунт має бути кислий, пухкий і водопроникний. Вапно для азалій не підходить. Посадкову яму роблять ширшою за кореневу грудку. Кореневу шийку не заглиблюють. Після посадки поверхню мульчують корою сосни.
Поливайте кущ м’якою водою без застою, а грунт підтримуйте злегка вологим. У спеку полив проводьте частіше. Підживлюйте рослину добривом для рододендронів навесні. Після цвітіння видаляйте зів’ялі суцвіття руками. Сильне обрізування проводьте лише за потреби. На зиму корисно оновити шар кислої мульчі.
На азаліях трапляються павутинний кліщ, попелиця та сітчастий клоп. Ризик зростає у сухому і теплому повітрі. Із хвороб частіше виникають плямистості листя та кореневі гнилі. Причиною стає перезволоження і важкий ґрунт. Хлороз листя з’являється на лужних ділянках.
Японські азалії мають поверхневу кореневу систему. Через це вони краще реагують на мульчу, ніж на глибоке розпушування ґрунту.
Сортові азалії розмножують напівздерев’янілими живцями. Живці зрізають після завершення активного весняного росту. Для вкорінення використовують кислий легкий субстрат і високу вологість повітря. Насіннєвий спосіб для сорту не застосовують, бо він не зберігає ознак рослини.
Залишити коментар