1
2
3
4
5
5
Лілія азіатка - одна з найнадійніших груп для відкритого ґрунту. Азіатські лілії цінують за витривалість, стабільне цвітіння і великий вибір кольорів. У більшості сортів аромат слабкий або відсутній, зате рослина легше переносить дощі, перепади температур і різні ґрунти. Саме тому азіатські гібриди лілій часто радять як першу покупку, якщо ви тільки починаєте збирати лілійний квітник.
Квіти у азіатських лілій бувають білими, жовтими, рожевими, червоними, помаранчевими, з крапом і без, інколи з контрастним центром. Цвітіння зазвичай ранніше, ніж у трубчастих та орієнтальних лілій. Кущ тримає чітку вертикаль, а в груповій посадці дає сильну пляму кольору. У саду азіатська лілія добре виглядає, коли посаджена не поштучно, а групою з кількох цибулин одного сорту.
Азіатські лілії найкраще цвітуть на сонці, але легка півтінь їм теж підходить, особливо в спеку. Ґрунт потрібен пухкий і дренований, без застою води. На важких глинах додавайте компост і пісок, а посадку краще робити на невеликому підвищенні. На пісках допомагає органіка і мульча, щоб ґрунт не пересихав за день.
Для гарного вигляду важливо, щоб посадка провітрювалась. Якщо лілії стоять у тісноті і листя довго мокре, проблеми з плямами з’являються частіше. Тому не садіть їх у глухий кут біля стіни або в низину, де збирається волога.
Купити лілію азіатську найчастіше можна цибулинами восени або навесні. Перед посадкою перевіряйте цибулину: вона має бути щільна, без слизу, цвілі і м’яких ділянок. Садіть на глибину, яка дає над цибулиною нормальний шар ґрунту, зазвичай це 2–3 висоти цибулини. У лілій над цибулиною формуються додаткові корені, тому занадто мілка посадка дає слабший кущ. Відстань між рослинами частіше 25–35 см, а якщо сорт високий і сильний — 35–45 см.
Полив потрібен під час росту і бутонізації, особливо в посуху. Поливайте під корінь, не заливаючи листя ввечері. Підживлення помірне. Навесні достатньо комплексного добрива в малих дозах або компосту тонким шаром. Ближче до цвітіння корисні фосфор і калій. Азоту багато не потрібно, інакше листя жирує, а стійкість падає. Після цвітіння квітконоси зрізають, але листя залишають до повного пожовтіння, бо воно годує цибулину.
Сорти азіатських лілій відрізняються висотою, напрямком квітки і насиченістю кольору. Є сорти з квіткою, що дивиться вгору, вбік або вниз, і це впливає на те, як рослина читається в композиції. Для переднього плану зручні нижчі сорти, для середнього стандартні, а для заднього високі. Якщо робите клумбу з кількома плямами, краще обрати 2–3 кольори і повторити їх, ніж посадити багато різних по одній цибулині.
Практичний підхід при покупці такий: беріть один сорт групою по 3–7 цибулин і робіть пляму. Потім додайте ще одну пляму іншого кольору або іншої висоти. Так квітник виглядає зібрано і “дорого”, навіть якщо сорти прості.
Пересадка азіатських лілій потрібна, коли посадка загущилась, цибулини наростили багато діток, а цвітіння стало дрібнішим. У середньому це раз на кілька років, але темп залежить від сорту і ґрунту. Найзручніше пересаджувати азіатки після відмирання листя або в період спокою, коли цибулина вже закрила сезон. При пересадці гніздо обережно викопують, розбирають, великі цибулини повертають у квітник, а дрібні можна дорощувати окремо.
Якщо пересаджуєте навесні, робіть це рано і з грудкою, щоб менше травмувати корені. Після пересадки важливі полив і мульча, але без болота. Азіатські лілії зазвичай відновлюються швидко, якщо місце правильне і ґрунт пухкий.
Простий тест на те, коли настав час ділити посадку: якщо в кущі стало багато тонких стебел, квіти дрібнішають, а центр загущений - азіатські лілії пора викопати, розділити і посадити з нормальними відстанями.
