Калина празька

Калина празька (Viburnum Pragense) детальний опис

Калина празька є вічнозеленим чагарником з темно-зеленим блискучим листям. Квітки мають ніжний аромат. Рослина підходить для озеленення садів і парків в Україні. Походить від схрещування Viburnum rhytidophyllum і Viburnum utile. Вона поєднує властивості обох батьківських видів.

Калина вічнозелена використовується для створення живоплотів або як солітер. Висота куща становить 2,5-3,5 метра. Крона широка і округла. Це дозволяє формувати щільний зелений екран.

Квітки кремово-білі, аромат легкий. Суцвіття досягають 15 см у діаметрі. Цвітіння починається наприкінці весни. Після цвітіння з’являються ягодоподібні плоди. Вони малопомітні, але приваблюють птахів.

Листя овальне, блискуче, довжина до 10 см. Листя залишається зеленим цілий рік. Калина празька стійка до морозу. Вона росте у кліматичних зонах 5-8. Це підходить для більшості регіонів України.

Рослина отримала нагороду Відмінника садівництва від Королівського садівничого товариства. Це підтверджує її якість у садівництві. Калина празька добре виглядає у живих огорожах, змішаних квітниках і як солітер.

Viburnum Pragense має вічнозелене листя. Це рідкість серед калин, оскільки більшість видів скидає листя на зиму.

Калина празька створює прихисток для корисних комах і птахів. Вона невибаглива у догляді. Добре переносить пересадку і стійка до багатьох хвороб.

Як вирощувати та доглядати за калиною празькою

• Освітлення. Калина празька росте на сонячних і напівзатінених ділянках. Для цвітіння потрібно 4-6 годин прямого сонця на добу.
• Ґрунт. Підходять добре дреновані, помірно родючі ґрунти зі слабокислою або нейтральною реакцією.

Полив проводять регулярно. У посуху поливають частіше. Молоді рослини потребують більше вологи. Дорослі кущі мають середню стійкість до посухи.

Добрива вносять навесні. Використовують збалансовані добрива з повільним вивільненням. Другу підгодівлю проводять наприкінці літа.

Обрізку виконують після цвітіння. Це допомагає підтримувати форму і стимулює кущистість. Видаляють сухі і пошкоджені гілки.

Розмножують калину празьку живцюванням наприкінці літа або на початку осені. Для кращого вкорінення застосовують кореневі гормони.

Шкідники і хвороби з’являються рідко. Можуть нападати попелиці, листоїди калини, грибкові захворювання. Для профілактики використовують відповідні препарати.