Клематіси третьої групи обрізки є найзручнішим варіантом для тих, хто хоче максимум квітів без складних правил. Їхня суперсила проста: вони цвітуть на пагонах поточного року. Тобто рослина щовесни стартує майже з нуля, швидко нарощує зелень, формує бутони й дає рясне цвітіння влітку та на початку осені. А восени або наприкінці зими ви робите сильну обрізку, і коло замикається.
Саме тому княжики ІІІ групи часто радять новачкам: тут майже неможливо анулювати цвітіння випадково, як у групах, що квітнуть на торішніх пагонах. Якщо вам потрібна ліана, яка щороку виглядає акуратно, не перетворюється на заплутану бороду і легко омолоджується одним рухом секатора - це саме той сорт ломиносу.
У цих клематисів квіткові бруньки формуються на молодих пагонах, що виросли навесні й на початку літа. Це дає кілька практичних переваг. По-перше, рослина майже не залежить від того, як перезимували довгі пагони. Навіть якщо верхівки підмерзли або щось пошкодилося, клематис усе одно відросте і зацвіте.
По-друге, форму легко контролювати. Ви не зобов’язані зберігати торішні пагони заради весняного цвітіння, тож щороку можете тримати потрібну висоту старту і робити кущ густішим знизу. А також ІІІ група часто дає дуже рясне та довге цвітіння з червня–липня і аж до кінця літа або вересня (залежить від сорту, погоди й догляду). Це зручно для вертикального акценту в сезон, коли хочеться максимальної декоративності біля тераси, на арці чи вздовж паркану.
У межах ІІІ групи є різні типи клематісів: від класичних великоквіткових до витривалих дрібноквіткових і ботанічних. З каталогу клематісів на сайті Florica ви можете підібрати і сорти із величезними суцвіттями для парадної зони, і більш природний, легкий варіант для саду в стилі натуралізму.
Княжики ІІІ групи прощають багато помилок, але посадка все одно вирішує половину успіху. Коли коренева система стартує правильно, рослина швидше набирає силу, менше хворіє і стабільніше квітне. Клематіси третьої групи любить сонце або легку півтінь. На сонці цвітіння зазвичай щедріше, але важливо, щоб ґрунт біля коренів не пересихав в пил. Якщо ділянка дуже гаряча (південна стіна, камінь, бруківка), продумайте мульчу та регулярний полив.
Як і для клематісів ІІ групи, цим рослинам грунт бажано родючий, повітропроникний, із хорошим дренажем. Клематиси не люблять застою води, особливо взимку й навесні. Якщо у вас важка глина, не полінуйтеся зробити дренажний шар та додати структуру (компост, перегній, грубішу фракцію для розпушення). Якщо піски, то навпаки, потрібна органіка і мульча, щоб тримати вологу.
Дуже важливий момент саме для клематисів (і особливо корисний для ІІІ групи) - посадка з легким заглибленням. Коли основа рослини заглиблена помірно, княжик частіше формує додаткові бруньки й пагони від низу, стає густішим і витривалішим. Плюс це своєрідна страховка: навіть якщо надземна частина постраждає, нижні бруньки залишаються захищеними.
Практичний чекліст, який допомагає посадити клематис і одразу задати правильний напрям росту:
Перший рік після посадки не женіться за висотою куща. Головне укорінити рослину і отримати здорові пагони. ІІІ група клематісів часто набирає силу поступово: у другий-третій сезон вона вже показує той самий ефект стіни квітів.
Оскільки цвітіння буде на нових пагонах, торішні пагони, на відміну від княжиків І групи, не мають великої цінності. Їх можна сміливо прибирати, щоб рослина не витрачала сили на підтримку старого каркаса, і щоб навесні знизу стартували сильні молоді пагони.
Зазвичай залишають пеньки з 2–4 бруньками над ґрунтом (часто це приблизно 20–40 см, але орієнтуйтеся саме на бруньки, а не на сантиметри). Це дає дві речі: рослина стартує від низу і не оголюється, а пагони отримують сильний поштовх і ростуть рівномірно.
Щоб це було максимально зрозуміло, ось проста покрокова схема, яка підходить для більшості клематісів ІІІ групи: