Кипарис італійський

Кипарис італійський (Cupressus sempervirens) детальний опис

Кипарис італійський є вічнозеленим деревом з вузькою колоновидною кроною. Походить з регіону Середземномор'я. У декоративному садівництві України цю рослину використовують для створення живоплотів, лінійних композицій та акцентів у ландшафті. Дерево витримує посуху, спеку і вологість. Висота дорослого кипариса становить 12-21 метра. Ширина крони дорівнює 1-2 метри. Існують компактні сорти для невеликих ділянок.

Хвоя дрібна, лускоподібна, синьо-зелена або темно-зелена. При розтиранні хвоя має характерний аромат. Кора тонка, сірувато-коричнева. З віком вона стає борознистою. Навесні з’являються чоловічі і жіночі квіти. Плоди — дерев’яні шишки діаметром 2,5-4 см. Дозрілі шишки темно-коричневі. Вони розкриваються під дією тепла.

Походження і поширення в Україні

Кипарис італійський природно росте у південних регіонах Середземномор'я та Ірану. В Україні його вирощують у південних і центральних областях з м’яким кліматом. Для посадки підходять легкі, добре дреновані ґрунти. Рослина не переносить сильних зимових морозів. У природних умовах кипарис може жити понад 1000 років. Деревина має високу міцність і стійкість до гниття.

Опис вічнозеленого кипарису

• Форма: вузьке, високе колоновидне дерево
• Розмір: висота 12-21 метра, ширина крони 1-2 метри
• Хвоя: дрібна, лускоподібна, синьо-зелена або темно-зелена
• Кора: тонка, сірувато-коричнева, з віком борозниста
• Квіти і плоди: чоловічі та жіночі квіти навесні, плоди — дерев’яні шишки 2,5-4 см

Вирощування та догляд за Cupressus sempervirens

• Світло: потрібне яскраве сонце не менше 6 годин на день
• Ґрунт: легкий, піщаний або суглинний, добре дренований, з pH 5,5-7,5

Посадку проводять ранньою весною або восени. Відстань між деревами становить близько 2 метрів. Молоді рослини поливають регулярно до повного укорінення. Дорослі дерева витримують посуху і не потребують частого поливу. Добрива зазвичай не застосовують. Для стимуляції росту ранньою весною можливе внесення збалансованих мінеральних добрив. Обрізку проводять пізньою зимою. Видаляють сухі або пошкоджені гілки. Формування крони не потрібне. Мульчування допомагає зберігати вологу і зменшує ріст бур’янів біля основи.

Розмноження кипарису італійського

• Насіння: збирають зрілі шишки наприкінці літа або на початку осені. Перед посівом проводять стратифікацію 30-60 днів при низькій температурі у вологому середовищі. Насіння висівають у легкий ґрунт при температурі 18-24°C. Сходи з’являються через 4-8 тижнів.
• Живці: зрізають напівздерев'янілі живці 15-20 см улітку або восени. Нижні листки видаляють. Кінець живця занурюють у стимулятор коренеутворення. Живці висаджують у суміш піску, перліту і торфу. Підтримують вологість і розсіяне світло до вкорінення.