Мелокактус матанзанський

Мелокактус матанзанський: вирощування

Маленький кулястий кактус із щільними ребрами та характерною особливістю: на верхівці дорослих рослин утворюється цефалій, схожий на пухнасту подушечку. Саме тут з’являються квіти та плоди. Стебло має виражений зелений колір, ребра вкриті ареолами зі світлими або сірувато-коричневими колючками. Цефалій часто має помаранчево-червоний відтінок, який різко контрастує із зеленим тілом рослини. Завдяки цьому вигляду мелокактус часто стає центром уваги серед інших кактусів на підвіконні.

Походження Melocactus matanzanus

Природний ареал - Куба, регіон Матансас. Тут мелокактус росте на скелястих вапнякових ґрунтах уздовж узбережжя. Рослина потребує багато світла і переносить посуху, бо звикла до сухого й теплого клімату з мінімальними опадами. В Україні мелокактус матанзанський зустрічається серед любителів кімнатних рослин і часто прикрашає підвіконня і балкони. Взимку кактус обов’язково потрібно переносити в тепле приміщення, оскільки він не переживе мороз.

Цікавий факт: у природі мелокактус матанзанський утворює цефалій лише після досягнення зрілості, а до цього виглядає як звичайний кулястий кактус. Тож якщо чекаєте на цей "капелюх", запасайтесь терпінням, він з’являється через декілька років.

Тип і форма росту кактуса

Рослина формує один компактне кулясте стебло. Ріст дуже повільний. Бічних пагонів або відростків майже не буває.

Висота дорослого мелокактуса разом із цефалієм близько 7 см. Такий самий діаметр має й стебло. З віком цефалій може виростати ще на кілька сантиметрів у висоту, залежно від умов утримання.

Квіти мелокактуса матанзанського

Квітки дрібні, воронкоподібні, рожево-червоні або кармінові. З’являються на цефалії, зазвичай улітку. Одна рослина починає цвісти після 4-5 років росту. Квіти тримаються недовго, але після відцвітання формуються плоди.

Стебло і колючки

Стебло округле з 8-9 вираженими ребрами. На ребрах розташовані ареоли з колючками: центральна до 5 см, бічних 7-8 штук, довжина 3-5 см. Колючки світлі або сіруваті, служать захистом рослини від втрати вологи і надмірного сонця. Колючки не тільки захищають рослину, а й змушують господаря бути обережнішим: зайва необережність і кімнатна рослина покаже вам свій суворий кубинський характер.

Стійкість до температур

Мелокактус матанзанський не переносить холод. Оптимальна температура — 15-29°C. Рослина не витримує морозу і при температурі нижче 10°C може швидко загинути. В Україні тримайте рослину в кімнаті з осінньо-зимового періоду або в теплому оранжерейному приміщенні.

Використання Melocactus matanzanus

• Кімнатна рослина для підвіконня, особливо якщо місце обмежене.
• Декоративний акцент у колекціях кактусів або на кам’яних композиціях на балконі чи терасі (але на зиму лише в дім).
• Підходить для вирощування в контейнерах і горщиках.

Взаємодія з іншими організмами

У природі на плоди цього кактуса полюють птахи і малі тварини, які допомагають поширювати насіння. Квіти приваблюють запилювачів, зокрема бджіл і метеликів.

Токсичність

Мелокактус матанзанський не містить токсичних речовин для людей і тварин. Однак його гострі колючки можуть травмувати шкіру. Під час догляду краще використовувати рукавички.

Стебло накопичує вологу, тому рослина легко переносить тривалі періоди без поливу. Для мелокактуса надмірна волога шкідлива.

Переваги мелокактуса матанзанського

• Декоративна форма і яскравий цефалій.
• Підходить для невеликих приміщень і обмежених просторів.
• Витримує посуху, не потребує частого догляду.

Освітлення

• Оптимально яскраве розсіяне світло.
• Підійдуть східні або західні вікна. На південному вікні потрібне притінення в обідній час.
• На північному вікні рослина може втрачати насичене забарвлення і рости повільніше.

Ґрунт

• Використовуйте суміш для кактусів з додаванням перліту чи піску для кращого дренажу.
• Обирайте горщик із дренажними отворами.

Полив

• Поливайте влітку після просихання верхнього шару ґрунту на 2-3 см.
• Взимку полив обмежте, але не допускайте повного пересихання земляної грудки.
• Забудьте про надмірну турботу, оскільки мелокактус "любить", коли його рідко турбують.

Підживлення

• У період росту (весняно-літній) підживлюйте раз на 4-6 тижнів спеціальним добривом для кактусів, розведеним у 2 рази.
• Взимку не підживлюйте.

Обрізка мелокактуса

• Обрізати потрібно лише засохлі або пошкоджені частини рослини чистим інструментом.

Розмноження

• Переважно насінням. Відростків, як правило, не утворює.
• Сіянці утримуйте у вологому середовищі до проростання.

Шкідники та хвороби матанзанського мелокактуса

• Може уражатися борошнистими червцями й павутинним кліщем. Видаляйте шкідників вручну або обробляйте мильним розчином.
• Уникайте застою води. Надлишок вологи призводить до кореневої гнилі.

• Цефалій з’являється лише у дорослих рослин, після чого темпи росту сповільнюються.
• Пересаджуйте лише у разі необхідності. Мелокактус любить тісний горщик.