1
2
3
4
5
5
Вид є вічнозеленим ґрунтопокривним хвойником з родини кипарисових. Він формує щільний килим і росте повільно. Пагони стеляться по землі та утворюють широку крону. Хвоя має сріблясто блакитний відтінок у теплий сезон. Узимку тон часто змінюється на фіолетовий.
Вид Juniperus horizontalis походить з Північної Америки. У природі він росте в Канаді та північних штатах США. Рослина заселяє піщані ґрунти, кам'янисті схили та відкриті сухі місця. Сорт Hughes належить до культурних форм цього виду, які цінують за плаский ріст і холодостійкість.
Сорт зберігає низький профіль і добре розростається в ширину. Висота дорослої рослини зазвичай становить 15-20 см. Ширина крони часто досягає 1,5-2 м. Хвоя дрібна, притиснута, луската та частково голчаста на молодих приростах. Рослина підходить для укріплення схилів, рокаріїв і переднього плану композицій.
Для посадки обирають сонячне місце. У затінку крона втрачає щільність, а забарвлення тьмяніє. Ґрунт має пропускати воду і повітря. Найкраще підходять легкі супіщані або кам'янисті субстрати. Посадкову яму роблять ширшою за кореневу грудку. На важких ґрунтах додають дренажний шар. Кореневу шийку залишають на рівні землі. Після посадки рослину поливають і мульчують поверхню кори або гравієм.
Поливайте рослину регулярно лише в перший сезон після посадки. Дорослий ялівець краще переносить коротку посуху, ніж застій води. Не вносьте багато азоту, щоб не стимулювати пухкий приріст. Навесні можна дати помірну дозу добрива для хвойних. Ви обрізаєте лише сухі або пошкоджені пагони. Рослина добре зимує без укриття в більшості регіонів України.
На ялівцях інколи з'являються павутинний кліщ, щитівка та попелиця. Ризик зростає у спеку та за сухого повітря. Серед хвороб трапляються іржа і кореневі гнилі. Більшість проблем виникає на перезволожених ділянках або при слабкому русі повітря. Для профілактики підтримують дренаж, не загущують посадки та видаляють уражені частини.
Вид Juniperus horizontalis часто використовують у міському озелененні, бо він переносить вітер, бідні ґрунти та зимовий холод краще за багато інших ґрунтопокривних хвойників.
Сортові рослини розмножують вегетативно. Найчастіше використовують живці з напівздерев'янілих пагонів. Їх укорінюють у легкому стерильному субстраті з високою повітропроникністю. Можливе також укорінення відводків, бо пагони лежать близько до землі. Насіннєвий спосіб не зберігає ознаки сорту.
Так, можна. Залишайте запас по ширині, бо пагони з часом сильно розростаються в боки.
Найкращий час становить рання весна або початок осені. Пересаджуйте рослину з великою грудкою землі, щоб зменшити стрес.
Так, підходить для широких контейнерів з дренажними отворами. Використовуйте легкий субстрат і стежите, щоб вода не застоювалась.
Шар мульчі оновлюють за потреби один раз на сезон. Не насипайте мульчу впритул до основи пагонів.
Перевіряйте рівень освітлення і вологість ґрунту. Сухі гілки видаляйте, а сусідні рослини відсувйєте, якщо вони затінюють посадку.
Рослина зазвичай добре переносить міське середовище, але все одно уникайте місць, де взимку накопичується багато дорожньої солі.
Проведіть вологозарядний полив восени, якщо ґрунт сухий. Кореневу зону замульчуйте, а крону не вкривайте щільними матеріалами.
Залишити коментар