Персик найкраще щепити на сіянці персика, мигдалю або аличі. Для більшості садів вибирають сіянці персика, оскільки вони добре сумісні з прищепою, формують сильне дерево та швидко вступають у плодоношення. На легких сухих ґрунтах підщепою може стати мигдаль. Алича краще підходить для важких і вологих ґрунтів, але сумісність залежить від сорту.
Щеплення персика на сливу допускається лише для сумісних комбінацій. Дерево часто розвивається нерівномірно, а місце з’єднання може ламатися через кілька років. Абрикос також іноді використовують як підщепу, проте результат залежить від сорту та способу щеплення. Найвищу приживлюваність дає щеплення навесні, коли починається рух соку, але бруньки ще не розпустилися.
Як вибрати підщепу для персика
Підщепу підбирають з урахуванням ґрунту, вологості ділянки та зимових температур. Для вирощування персика у північніших областях беруть зимостійкі сіянці місцевого походження. Вони краще пристосовані до клімату, ніж саджанці з південних регіонів.
- Сіянець персика підходить для родючого, добре дренованого ґрунту.
- Мигдаль використовують на сухих, легких і вапнякових ґрунтах.
- Аличу обирають для ділянок із важким ґрунтом та надлишком вологи.
- Сливу застосовують лише після перевірки сумісності конкретних сортів.
Для щеплення використовують однорічну підщепу діаметром 7-12 мм. Живці заготовляють узимку з добре освітленої частини крони. На кожному живці залишають 3-4 здорові бруньки. Найкраще приживається копулювання за однакової товщини підщепи та прищепи.