Тис живе від 400 до 1000 років, а окремі дерева зберігають життєздатність понад 2000 років. Точний вік визначають за річними кільцями, але цей метод рідко застосовують до старих рослин, оскільки пошкодження стовбура скорочує їхнє життя. Найдовше ростуть тиси у захищених місцях із помірною вологістю ґрунту.
Тривалість життя тиса залежить від виду, клімату, складу ґрунту та догляду. Тис ягідний належить до найбільш довговічних дерев Європи. У природі він повільно набирає висоту, зате добре відновлюється після обрізування і здатний формувати нові пагони зі старої деревини.
Що допомагає тису жити століттями
Для довгого життя тису обирають ділянку з родючим, дренованим ґрунтом. Рослина витримує затінення, але не переносить тривалого застою води біля коренів. Молоді саджанці поливають після підсихання верхніх 3-5 см ґрунту, а дорослим деревам додатковий полив потрібен лише під час тривалої посухи.
Щорічно навесні під тис вносять 30-50 г комплексного добрива на 1 м² пристовбурної площі. Санітарне обрізування проводять наприкінці зими або на початку весни. Гілки з ознаками хвороб видаляють до здорової деревини, а зрізи діаметром понад 2 см обробляють садовою пастою.
А ви знали, що тис може відновлюватися після сильного пошкодження стовбура. Його гілки здатні вкорінюватися у ґрунті, а старі дерева інколи формують кілька стовбурів із єдиної кореневої системи.
У саду тис рідко досягає віку, характерного для природних насаджень. За правильного місця посадки та регулярного догляду він може рости кілька сотень років.
