Ялівець - не та рослина, яку зазвичай купують на один сезон. Якщо сорт добре сів у композицію і справді подобається, майже завжди виникає нормальне садове бажання: а чи можна зробити з нього ще кілька рослин своїми руками? Можна. І більше того, для ялівцю це якраз логічний шлях, бо більшість декоративних форм розмножують не насінням, а вегетативно. Саме так зберігаються форма, колір хвої, щільність крони і весь той характер сорту, за який його й люблять.
Але тут є важливий момент: коли люди питають, як розмножити ялівець, вони часто мають на увазі щось одне універсальне: або живцювання, або прикопати гілку. Насправді універсального способу немає. Для одних ялівців найзручніше працюють відводки, особливо якщо це сланкі чи розлогі форми. Для інших живцювання, коли треба отримати не одну рослину, а відразу кілька і не чекати, поки пагони дотягнуться до землі.
Як розмножити ялівець і який спосіб обрати
Якщо коротко, то вибір дуже простий. Живцювання - це варіант, коли треба більше посадкового матеріалу, коли рослина ще не має зручних гілок для пригинання або коли ви хочете працювати з сортом більш серійно (наприклад, на продаж). Відводки - це варіант для тих, кому треба одна-дві нові рослини без зайвого клопоту, особливо якщо йдеться про кущовий або горизонтальний ялівець, який і так прагне лягти по землі.
Для сортових ялівців це ще й питання збереження сорту. Вегетативне розмноження дає клон материнської рослини, тобто новий саджанець повторює її ознаки значно точніше, ніж сіянці. Саме тому для декоративних форм на кшталт сизих, золотистих, карликових, ґрунтопокривних чи деревоподібних ялівців підходять саме живці, відводки, щеплення, а не гра в лотерею з насінням.
Якщо сорт сланкий, не варто одразу мучити себе тепличками й укорінювачами, коли можна спокійно зробити відводок. Якщо ж це кущова або вертикальна форма, то уже живцювання частіше виглядає логічніше. Тобто правильна відповідь на питання як розмножити ялівець починається не з препарату, а з розуміння форми самої рослини.
Розмноження ялівця живцями
Найважливіше в живцюванні ялівця є визначення, звідки саме брати пагін. Для більшості сортів керуйтесь наступним правилом: матеріал має бути здоровий, молодший, не виснажений і з нормально освітленої частини крони. Загальні рекомендації довжини для стеблових живців складають близько 10–15 см. Для ялівцю це якраз робочий діапазон.
З нижньої частини прибирають хвою, основу можна злегка поранити або подряпати, оскільки є думка, що для ялівців легке поранення бази справді допомагає коренеутворенню. Після цього живець висаджують в легкий, бідний, повітряний субстрат: крупний пісок, дрібну кору, або суміш торфу з перлітом чи піском. Субстрат має бути стерильним, добре дренованим, але не пересихати моментально.
Живці ставлять у світле місце без палючого прямого сонця, тримають у стабільній вологості й високій вологості повітря, але без болота біля основи. У професійному розмноженні для цього використовують туманоутворення або періодичне зволоження, але в домашніх умовах ту саму логіку можна відтворити мінітепличкою або прозорим укриттям з регулярним провітрюванням. І головне не смикати живець кожні три дні, щоб подивитися, чи є корінці. У ялівця коренеутворення часто займає тижні й навіть місяці.
Практично схема виглядає так:
- обираєте здоровий пагін потрібного типу (бічний або з верхівки);
- нарізаєте живці приблизно 8–15 см;
- знімаєте хвою з нижньої третини;
- легко раните основу і, за бажанням, обробляєте укорінювачем;
- ставите в легкий субстрат на 1/3 - 1/2 довжини;
- тримаєте у вологому, світлому місці;
- чекаєте появи калюсу, а потім і корінців.
У ялівця немає однієї універсальної дати для всіх сортів. Одні форми краще вкорінюються із літніх напівздерев’янілих живців, інші з зимових або пізньозимових.
Розмноження ялівця відводками
Відводки - це, мабуть, найпростіший спосіб розмноження ялівцю в домашньому саду. Особливо якщо йдеться про горизонтальні, берегові, козацькі або просто низькорослі ялівці. Сенс методу дуже простий: ви не відрізаєте пагін одразу, а даєте йому сформувати власні корені, поки він усе ще живиться від материнської рослини. Через це водний стрес мінімальний, а шанси на успіх зазвичай вищі, ніж при невмілому живцюванні. Саме тому відводки особливо люблять ті, кому треба не десять саджанців, а один-два нормальні.
Для домашнього саду найзручнішим варіантом є простий відводок. Обираєте гнучкий низький пагін, який можна пригнути до землі. У місці майбутнього вкорінення нижній бік пагона злегка надрізають або дряпають, після чого цю ділянку притискають до ґрунту скобою, шпилькою чи навіть рогаткою з гілки. Частину пагона присипають землею, а верхівку залишають назовні. У загальних рекомендаціях для простого відводка радять залишити над землею 15-20 см кінця пагона і, за потреби, підняти його вертикально. Для ялівцю це теж працює, просто в більш м’якому виконанні.
Далі все тримається на двох речах: волога і терпіння. Місце відводка має бути злегка вологим, але не мокрим. Якщо ґрунт важкий, краще підсипати туди трохи легшого субстрату, щоб основа пагона не пріла. Відрізають нову рослину коли там дійсно є корені і пагін почав жити не лише за рахунок материнського куща.
Який ялівець як живцювати
| Види ялівців | Звідки брати живець | Розмір живця | Орієнтовні терміни укорінення |
|---|---|---|---|
| Горизонтальні ялівці (Wiltonii, Bar Harbor тощо) | з бічних напівздерев’янілих пагонів, краще з коричневого визрілого приросту | 8–12 см | 4–12 тижнів |
| Прокумбенс та подібні карликові сланкі | з верхівкових або коротких сильних пагонів поточного сезону | 8–10 см | 8–16 тижнів |
| Прибережні ялівці та сланкі форми | з молодого приросту поточного року, який уже став рудувато-коричневим | 8–12 см | 6–8 тижнів |
| Кущові китайські ялівці (типу Hetzii, Pfitzeriana) | переважно з бічних, вторинних пагонів | 10–12 см | 4–12 тижнів |
| Колоновидні й скельні ялівці | з верхівкових або чітко вертикально орієнтованих пагонів | 10–15 см | 16–24 тижні |
| Всі види козацьких ялівців | з молодих весняних пагонів; бажано брати живці навесні | 8–12 см | близько 3 місяців |
* Для горизонтальних, прокумбенс, китайських і прибережних форм часові діапазони взяті з дослідження UF/IFAS по конкретних представниках цих груп; для J. sabina з окремого дослідження, де для весняних живців рекомендовано орієнтуватися приблизно на три місяці.
Що може зіпсувати результат розмноження
Часто беруть занадто старий пагін, занадто м’який приріст або просто зрізають перше, що трапилось під руку. Для ялівця це працює погано. Друга типова помилка полягає у посадці живців у важкий ґрунт. Для розмноження ялівця потрібен не поживний чорнозем, а легке повітряне середовище. Третя - постійно перезволожувати.
З відводками помилки ще простіші. Або пагін слабо закріпили й він піднявся з ґрунту, або місце вкорінення пересохло, або навпаки його закопали в важкий сирий ґрунт, де все почало пріти. І ще одна класична історія - це відрізати відводок занадто рано, коли коренева система там ще лише починає формуватись.
Загалом, живцювання є способом розмноження ялівців для тих, хто хоче більше рослин і готовий трохи пограти в міні-розсадник. Метод відводок є чудовим способом для тих, хто хоче спокійно отримати одну-дві нові рослини без зайвого клопоту. Тож обирайте спосіб, який вам до вподоби під конкретну форму і тоді усе стане значно простіше.
Залишити коментар