Багатоніжка кембрійська

Багатоніжка валійська: огляд рослини

Валійська папороть (Polypodium cambricum) – напіввічнозелена папороть, що зберігає свіжість і зелень протягом осені, зими та весни. Влітку рослина переходить у стан спокою. Невисока, вона утворює густий килим завдяки повзучим кореневищам, що робить її ідеальною для прикраси присадибних ділянок, альпінаріїв і тіньових садів. В Україні багатоніжка кембрійська широко використовується у садівництві завдяки своїй невибагливості та декоративності.

Основні характеристики

• Висота рослини коливається від 10 до 60 см, при цьому вона може поширюватися без обмежень.
• Віддає перевагу сонячним місцям із легкою тінню.
• Найкраще росте на помірно родючих, вологих ґрунтах із багатим гумусом, переважно і на ґрунтах з піщаним або кам’янистим складом.
• Вимоги до ґрунту: нейтральний або слаболужний показник pH.
• Потребує захисту від холодних вітрів.
• Чудово підходить для висаджування в тіньових квітниках і бордюрах, а також під кущами та трояндами.
• Практично не уражується шкідниками чи хворобами.
• Для підтримки гарного вигляду можна видаляти засохлі або пошкоджені листки.
• Розмножується спорами при температурі 15–16 °C, а також поділом куща навесні чи на початку літа.
• Походить із Південної Європи та Британських островів.

Цікаво, що папороть валійська здатна переносити короткочасну посуху завдяки товстим шкірястим листям, які зберігають вологу, що робить її особливо корисною в садах з нерегулярним поливом.

Використання в українських садах

Багатоніжка кембрійська знайшла широке застосування в садах України. Її часто висаджують як ґрунтопокривну рослину в тіньових ділянках, де вона створює привабливий зелений фон для квітів і декоративних кущів. Також ця папороть добре росте в альпінаріях, поєднуючись із іншими тіньолюбними рослинами.

Догляд та поради

• Слідкуйте, щоб ґрунт не пересихав, особливо в період активного росту.
• В холодні зими рекомендується прикривати рослину мульчею для захисту від морозів.
• Видаляйте старе листя, щоб папороть виглядала доглянутою і не хворіла.
• Розмноження спорами потребує терпіння, а поділ куща – найшвидший спосіб отримати нові рослини.