Багаторядник (солодиця)

Багаторядник (солодиця): вічнозелена папороть для тіні

Багаторядник тримає свої вайї зеленими цілий рік, навіть узимку, коли листопадні папороті вже засохли. Вайї в нього шкірясті й міцні, зібрані розеткою на кшталт лійки, а навесні з центру розгортаються нові, спершу скручені равликами.

Серед папоротей багаторядник вирізняється витривалістю. Він переносить суху тінь і невеликий недогляд краще за ніжні папороті на кшталт адіантума, майже не хворіє й тримає форму без зайвих клопотів. Через це його часто садять там, де іншим папоротям надто сухо чи темно.

Багаторядник, це вічнозелена папороть родини щитникових, якій потрібні тінь, вологий дренований ґрунт і небагато догляду. Нижче розберемо, звідки назва солодиця, чим він відрізняється від інших папоротей, скільки треба тіні й вологи та як його доглядати й розмножувати.

Перш ніж садити багаторядник, корисно відповісти на кілька питань:

• Що таке багаторядник і звідки назва солодиця?
• Чим він відрізняється від інших папоротей?
• Скільки потрібно тіні й вологи?
• Як за ним доглядати?
• Як розмножувати?
• Які бувають види й форми?

Далі по кожному пункту окремо.

Що таке багаторядник і звідки назва солодиця

Багаторядник, це вічнозелена папороть із родини щитникових, яку вирощують заради шкірястого листя, що тримається цілий рік.

Росте він розеткою вай із центрального кореневища, а навесні з осердя розгортаються нові вайї, спершу скручені у вигляді равликів. Квітів у нього немає, бо це папороть, а розмножується вона спорами на звороті листя. Вайї міцні, часто блискучі й розсічені на дрібні частки.

Щодо назви солодиця варто дати пояснення, бо тут буває плутанина. Назви солодиця й солодка папороть частіше стосуються спорідненої многоніжки, повзуче кореневище якої має солодкуватий смак, тоді як багаторядник, це щитникова папороть із розеткою вай. Під однією народною назвою в продажу можуть ховатися різні папороті, тому при купівлі варто дивитися, чи це саме розеткова щитникова папороть, а не повзуча многоніжка.

Чим багаторядник відрізняється від інших папоротей

Головна відмінність багаторядника від багатьох папоротей, це витривалість і вічнозеленість.

Вайї в нього шкірясті й тримаються зеленими цілу зиму, тоді як листопадні папороті восени засихають. Завдяки щільній фактурі багаторядник переносить суху тінь і недогляд краще за ніжні папороті на кшталт адіантума, які миттєво сохнуть у сухому повітрі. Він майже не хворіє й тримає акуратну розетку без особливого клопоту. Тому там, де делікатні папороті гинуть від сухості, багаторядник тримається.

Скільки потрібно тіні й вологи

Багаторядник, це рослина тіні, і саме в тіні він почувається найкраще.

Йому підходить тінь або півтінь, як під деревами чи з північного боку будинку, а прямого гарячого сонця він не любить, бо воно обпалює вайї. Багаторядник переносить навіть досить глибоку тінь. Ґрунт йому потрібен пухкий, із перегноєм, вологий, але добре дренований; застою води він не терпить. Поки рослина приживається, ґрунт тримають вологим, а прижившись, багаторядник краще за інші папороті переносить короткі періоди сухості в тіні. Високої вологості повітря, як адіантуму, йому не потрібно.

Як доглядати за багаторядником

Догляд за багаторядником зводиться до однієї весняної обрізки.

Оскільки папороть вічнозелена, до кінця зими старі вайї часто виглядають пошарпаними. Їх зрізають під корінь рано навесні, до того як розгорнуться нові равлики, щоб розетка виглядала охайно. Ґрунт корисно мульчувати перегноєм, щоб тримати вологу. Багаторядник зимостійкий і майже не потребує іншого догляду, тому клопотів із ним небагато.

Як розмножувати багаторядник

Розмножують багаторядник поділом куща, а деякі види, ще й виводковими бруньками.

Навесні дорослу розетку виймають і ділять кореневище на частини з вайями та корінням, кожну з яких висаджують окремо. У щетинконосного багаторядника вздовж центральної жилки вай утворюються дрібні виводкові бруньки-бульбочки: якщо притиснути стиглу вайю до вологого ґрунту, з них укорінюються молоді рослинки. Розмножують багаторядник і спорами, але цей шлях повільніший.

Які бувають види й форми багаторядника

Види багаторядника різняться фактурою й розміром вай, а догляд у них схожий.

Багаторядник щетинконосний має м'які, тонко розсічені мереживні вайї й кілька декоративних форм. Багаторядник шипуватий, навпаки, тримає блискучі, жорсткі й прямостоячі вайї, стійкіші й щільніші. Є й великі види з довгими вайями, і компактні дрібні, які тримають навіть у горщику, а також блискучі форми з дугоподібними вайями. Усім їм підходять тінь, вологий дренований ґрунт і весняне видалення старих вай.

Як підібрати багаторядник: кілька практичних порад

Кілька орієнтирів, які допоможуть посадити папороть туди, де вона вдасться.

• Садіть багаторядник у тінь чи півтінь без прямого сонця. Гаряче сонце обпалює вайї, а глибоку тінь він переносить добре.
• Дайте йому пухкий вологий, але дренований ґрунт. Застою води багаторядник не терпить, а прижившись, переносить суху тінь краще за інші папороті.
• Зрізайте старі вайї рано навесні, до розгортання нових. Так вічнозелена розетка лишається охайною.
• Для сухої тіні під деревами беріть саме багаторядник, а не ніжні папороті. Він витриваліший і не сохне так швидко, як адіантум.
• Розмножуйте його поділом або виводковими бруньками щетинконосного виду. Обидва способи прості й надійні.
• Використовуйте вічнозеленість багаторядника для зимової зелені в тіні. Поєднуйте його з функіями та весняними цибулинними.

Типові сценарії посадки

Залежно від місця багаторядник садять по-різному.

Суха тінь під деревами. Там, де під кронами сухо й затінено і де ніжні папороті сохнуть, багаторядник тримається завдяки шкірястим вайям і витривалості.

Затінений бордюр із північного боку. Як вічнозелена папороть, багаторядник дає зелень навіть узимку, тому ним заповнюють тінисті бордюри, де влітку й узимку потрібна зелена структура.

Контейнер або композиція з функіями. Компактні види багаторядника тримають у горщику в тіні або садять поряд із функіями, яким підходять ті самі умови вологи й затінку.

Форми та різновиди

Відмінності між багаторядниками зводяться до фактури й розміру вай, бо кольорових варіантів у папороті немає.

Щетинконосний багаторядник дає м'які мереживні вайї й пишні декоративні форми, шипуватий, жорсткі блискучі вайї, стійкіші до умов. Великі види тримають довгі вайї для просторих тінистих місць, а компактні підходять для горщика й переднього краю посадки. Молоді вайї в багатьох видів розгортаються з помітних равликів навесні.

Для сухої тіні й надійності беруть жорсткіший шипуватий багаторядник, а для мереживного вигляду, щетинконосний. Багаторядник добре поєднується з іншими тіньолюбними рослинами, функіями та весняними цибулинними, бо вимоги до тіні й вологи в них схожі, а його вічнозелені вайї тримають зелень тоді, коли сусіди відмирають.

Багаторядник, це вічнозелена папороть родини щитникових із шкірястими вайями, яка тримає зелень цілий рік і переносить суху тінь краще за ніжні папороті. Йому потрібні тінь чи півтінь без прямого сонця, вологий дренований ґрунт і одна весняна обрізка старих вай, а решту він робить сам. Назви солодиця й солодка папороть частіше стосуються спорідненої многоніжки, тому при купівлі варто впевнитися, що це саме розеткова щитникова папороть. Для сухої тіні беруть жорсткіший шипуватий вид, для мереживного вигляду, щетинконосний, і в обох випадках багаторядник лишається витривалою рослиною для затінку.