Барбарис оттавський Аурікома

Berberis ottawensis Auricoma

Пурпуролистий чагарник формує щільну крону, добре переносить стрижку і міські умови. Підходить для живоплотів, групових посадок та акцентів у саду. Декоративність зберігає від весни до осені, а плоди лишаються помітними взимку.

освітлення Повне сонце

складність Низька

полив Високий, Низький

зона USDA 4 - 8

Сезон декоративності:осінь; літо; зима
Особливості:ефектний вигляд
Природні помічники:бджоли; птахи
Стилі садів:міське озеленення; прибережна зона; подвір'я; бідні грунти; альпійська гірка
Місце висадки:берег водойми; клумби; бордюри; живоплоти; зелені перегородки; схили
Якість грунту:вологий, але добре дренований; добре дренований
pH грунту:кислий; лужний; нейтральний
Тип грунту:крейдяний ґрунт; глинистий ґрунт; суглинок; піщаний ґрунт
Стійкість рослини:глинистий ґрунт; стійкість до посухи; сухий ґрунт
Висота дорослої:150-240 см
Відстань при посадці:120 см
Ширина крони:210-270 см

Де купити (1)

Барбарис Аурікома (Berberis ottawensis Auricoma) опис

Сорт походить від барбарису оттавського, який отримали схрещуванням Berberis thunbergii та Berberis vulgaris. Гібридну групу вивели в Канаді. Її цінують за витривалість, забарвлення листя і щільну крону.

Сорт Auricoma формує пряморослий кущ із дугоподібними пагонами. Висота дорослої рослини часто становить 2-2,5 м. Ширина крони близька до цих показників. Листя навесні має пурпурово червоне забарвлення. Восени воно стає яскравішим. У травні з'являються дрібні жовті квітки. Восени достигають видовжені червоні плоди, які тримаються на пагонах частину зими.

Барбарис оттавський створили як садовий гібрид. Один з батьківських видів походить зі Східної Азії. Другий вид природно росте в Європі, Північній Африці та Західній Азії. Назва групи пов'язана з Оттавою, де гібрид набув поширення в культурі.

Особливості барбарису Аурікома

Auricoma відзначається сильним ростом і густим гілкуванням. Кущ добре тримає форму після стрижки. Колючки роблять його придатним для щільних живоплотів. Листя зберігає насичений тон у сонячних місцях. Сорт переносить міські умови, вітер і короткі періоди посухи.

Для посадки обирають сонячне або злегка притінене місце. На сонці листя забарвлюється інтенсивніше. Ґрунт підходить дренований. Кущ краще росте на помірно родючих субстратах. Посадкову яму роблять ширшою за кореневу грудку. Кореневу шийку залишають на рівні ґрунту. Після посадки рослину поливають і мульчують пристовбурне коло.

Догляд за оттавським барбарисом

Поливайте молоді кущі регулярно в перший сезон. Дорослі рослини поливайте лише під час тривалої спеки. Підживлюйте кущ навесні компостом або помірною дозою комплексного добрива. Обрізайте сухі та слабкі пагони наприкінці зими або ранньою весною. Для живоплоту робіть формувальну стрижку після цвітіння.

Можливі проблеми зі шкідниками

На молодих пагонах інколи з'являється попелиця. У загущених посадках можливі борошниста роса та плямистості листя. На важких і перезволожених ґрунтах страждає коренева система. Для профілактики підтримують циркуляцію повітря, не переливають ґрунт і вчасно прибирають уражене листя.

Барбарис оттавський поєднує ознаки двох різних видів. Саме це пояснює його добру зимостійкість і насичене забарвлення листя.

Розмноження барбарису Аурікома

Сорт розмножують напівздерев'янілими живцями влітку. Також використовують відводки. Насіннєвий спосіб для сорту не підходить, якщо потрібно зберегти його ознаки. Для отримання однакових рослин застосовують лише вегетативне розмноження.