Барбарис оттавський Суперба

Барбарис оттавський Суперба (Berberis ottawensis Superba) опис

Цей вид належить до групи оттавських барбарисів. Його отримали від схрещування Berberis thunbergii та Berberis vulgaris. Назва Ottawa barberry трапляється в англомовних джерелах для цієї групи.

Походження сорту пов’язують із декоративним садівництвом Америки. Рослина поширилась у садах через витривалість і стабільне забарвлення листя. У культурі її вирощують у Європі та Північній Америці.

Особливості оттавського барбарису

Кущ росте сильно і формує широкий силует. Висота дорослої рослини часто становить 2-3 м. Ширина крони зазвичай дорівнює 3-4 м. Пагони мають колючки. Листя пурпурове або червонувато пурпурове протягом сезону. Восени забарвлення стає яскравішим. Квітки дрібні, жовті, зібрані в суцвіття. Цвітіння настає навесні. Плоди червоні, видовжені, тримаються на гілках восени.

Посадка барбарису Суперба

Для посадки обирають сонячне місце. У легкій півтіні кущ теж росте, але листя має менш насичений колір. Ґрунт підходить помірно вологий і добре дренований. Рослина переносить різні типи садових ґрунтів. Посадкову яму роблять ширшою за кореневу грудку. Кореневу шийку залишають на рівні ґрунту. Після посадки кущ поливають і мульчують пристовбурне коло.

Поливайте кущ у перший сезон після посадки. Доросла рослина переносить короткі посушливі періоди. Підживлюйте барбарис навесні, якщо ґрунт бідний. Проводьте санітарну обрізку наприкінці зими або ранньою весною. Формувальну обрізку краще виконати після цвітіння або влітку. Працюйте в щільних рукавицях через колючки. Рослина добре переносить міські умови і стрижку.

Сорт розмножують живцями, відводками та насінням. Для збереження сортових ознак частіше використовують вегетативні способи. Напівздерев’янілі живці вкорінюють у вологому легкому субстраті. Насіннєве розмноження підходить рідше, бо сіянці можуть відрізнятися від материнської рослини.

Шкідники і проблеми барбарису Суперба

На кущі можуть з’являтися попелиця, павутинний кліщ і пильщики. За застою вологи зростає ризик грибкових плямистостей. Для профілактики підтримують провітрювання крони і не перезволожують ґрунт. У деяких регіонах барбариси можуть уражуватися іржею. Стан рослини перевіряють протягом сезону.

Цікавий факт. Оттавські барбариси поєднали морозостійкість і темне листя двох різних видів. Через це група стала помітною в міському озелененні ще в минулому столітті.