Барбарис оттавський Сільвер Майлс

Berberis ottawensis Silver Miles

Декоративний колючий кущ формує щільну крону, тримає насичене пурпурове листя зі світлими мазками і добре переносить міські умови. Підходить для живоплотів, акцентних посадок та ділянок, де потрібна виразна сезонна зміна кольору.

освітлення Повне сонце

складність Низька

полив Високий, Низький

зона USDA 4 - 8

Сезон декоративності:осінь; літо; зима
Особливості:ефектний вигляд
Природні помічники:бджоли; птахи
Стилі садів:міське озеленення; прибережна зона; подвір'я; бідні грунти; альпійська гірка
Місце висадки:берег водойми; клумби; бордюри; живоплоти; зелені перегородки; схили
Якість грунту:вологий, але добре дренований; добре дренований
pH грунту:кислий; лужний; нейтральний
Тип грунту:крейдяний ґрунт; глинистий ґрунт; суглинок; піщаний ґрунт
Стійкість рослини:глинистий ґрунт; стійкість до посухи; сухий ґрунт
Висота дорослої:210-240 см
Відстань при посадці:150 см
Ширина крони:180 см

Де купити (1)

Барбарис Сільвер Майлс (Berberis ottawensis Silver Miles) опис

Вид належить до листопадних колючих кущів. Сорт цінують за пурпурове листя зі світлими мазками. Рослина формує щільну крону і добре тримає форму.

Berberis ottawensis Silver Miles походить від оттавської групи барбарисів. Цю групу отримали схрещуванням Berberis thunbergii і Berberis vulgaris. Селекцію вивели для декоративного озеленення в помірному кліматі.

Особливості барбарису Silver Miles

Кущ росте вертикально і широко. Висота дорівнює 2-3 м. Ширина становить 1,5-2,5 м. Молоді пагони мають червонуватий відтінок. Листки пурпурові, з сірими або сріблястими штрихами. Восени забарвлення стає яскравішим. Навесні рослина утворює дрібні жовті квітки. Після цвітіння зав'язуються довгасті червоні ягоди.

Посадка

Для посадки обирають сонячне місце або легку півтінь. На сонці листя зберігає виразніше забарвлення. Ґрунт підходить помірно сухий або помірно вологий. Вода не повинна застоюватися біля коренів. Посадкову яму готують удвічі ширшу за кореневу грудку. Кореневу шийку залишають на рівні ґрунту. Після посадки кущ поливають і мульчують пристовбурне коло.

Поливайте кущ у перший сезон після посадки. Дорослі рослини переносять коротку посуху краще. Обрізайте сухі, слабкі та загущені пагони наприкінці зими або після цвітіння. Працюйте в щільних рукавицях через колючки. Вносьте компост або повне мінеральне добриво навесні, якщо ґрунт бідний.

Розмноження

Сорт розмножують живцями, відсадками і щепленням. Насіннєвий спосіб не зберігає сортові ознаки стабільно. Напівздерев'янілі живці зрізають улітку. Укорінення проходить у легкому вологому субстраті.

Шкідники і хвороби барбарису

На рослині інколи з'являються попелиця, павутинний кліщ і барбарисовий пильщик. Із хвороб трапляються борошниста роса, плямистості листя й іржа. Ризик зростає при загущенні та слабкій циркуляції повітря. Уражені пагони і листя видаляють. Крону підтримують розрідженою.

Оттавські барбариси поєднують ознаки двох видів. Від барбарису Тунберга вони успадкували декоративне листя. Від барбарису звичайного вони отримали сильніший ріст.

Сорт використовують у живоплотах, групових посадках і як солітер. Кущ добре переносить міські умови. Рослина витримує зимові температури помірної зони без складного укриття.