Деревій звичайний Паприка

Деревій звичайний «Паприка»: опис та особливості

Деревій звичайний «Паприка» (Achillea millefolium ‘Paprika’) привертає увагу великими яскраво-червоними суцвіттями, що поступово світлішають до ніжно-рожевого та кремового відтінків. Ця рослина цвіте тривало, з початку і до кінця літа, створюючи яскраві акценти у сонячних куточках саду. Її ароматне, перисте листя добре поєднується з кольоровими квітами, роблячи загальний вигляд гармонійним.

Основні характеристики

• Невибагливий догляд, витримує посуху, спеку та підвищену вологість.
• Виростає до 60 см у висоту, формуючи компактний кущ із червоними квітами з жовтими серединками.
• Найкраще росте на сонці в добре дренованих ґрунтах із середнім або низьким рівнем вологості.
• Можлива легка тінь, але щоб досягти яскравого забарвлення і рясного цвітіння, бажано повне сонце.
• Не переносить надмірно родючих та вологих ґрунтів, які можуть спричинити витягування стебел.

Вирощування та застосування

У садах України деревій звичайний «Паприка» користується популярністю завдяки своїй невибагливості та декоративним властивостям. Рослину часто висаджують у клумбах, кам’янистих садах, бордюрах та квітниках у стилі кантрі. Вона добре підходить для сонячних ділянок і легко вписується в різні композиції.

Цікаво, що назва роду Achillea походить від імені грецького героя Ахіллеса, який за легендою використовував цю рослину для зупинки кровотечі й лікування поранень своїх воїнів.

Часто деревій використовують як зрізану квітку для букетів або сушених композицій. Крім того, ця рослина приваблює різноманітних комах, зокрема метеликів, що робить її корисною для екосистеми саду.

Догляд та розмноження

• Регулярне видалення відцвілих суцвіть продовжує період цвітіння.
• Після першого цвітіння варто підрізати рослину, щоб стимулювати повторне цвітіння.
• Розмножується живцями та поділом куща, що робить посадку простою та швидкою.

Походження та поширення

Деревій звичайний походить із Європи, Західної Азії та Північної Америки. В Україні ця рослина давно прижилася у домашніх садах і на дачах, де її цінують за невибагливість і здатність прикрашати ділянку тривалий час.