Герань садова

Герань - рід багаторічних трав’янистих рослин із родини геранієвих (Geraniaceae). У садівництві під словом «герань» найчастіше мають на увазі саме садові види, а не кімнатну пеларгонію. Садова герань цінується за витривалість, довге цвітіння і здатність закривати ґрунт щільною куртиною. Це зручна рослина для міксбордерів, бордюрів і природних посадок. Багаторічна герань добре переносить зиму і швидко відновлюється навесні.

Як виглядає герань у саду, видно вже з перших тижнів росту. Вона формує кущ із розсіченим листям, часто ароматним при дотику. Листя у багатьох видів декоративне саме по собі і гарно забарвлюється восени. Герань квіти дає чашоподібні, п’яти-пелюсткові, найчастіше рожеві, фіолетові, сині або білі. Квіти можуть бути поодинокі або у невеликих суцвіттях. Період цвітіння залежить від виду і сорту, але багато гераней цвітуть із кінця весни до літа, а деякі повторюють хвилю після обрізки.

Герань садова багаторічна підходить як заповнювач прогалин у квітнику. У перший сезон кущ нарощує корінь і листя. На другий рік він стає густішим і дає стабільніше цвітіння. Більшість сортів не потребують опор і добре тримають форму. У композиціях герань зручна тим, що закриває оголений ґрунт і не заважає сусідам, якщо дати їй місце. Водночас є види, які повзуть активніше, тому межі краще планувати наперед.

Види герані і популярні сорти

У продажу зазвичай є кілька груп, які відрізняються висотою, темпом росту і тривалістю цвітіння. Для каталогу зручно орієнтуватися на місце посадки: сонце, півтінь або тінь, а також на висоту куща. Саджанці найчастіше продають у контейнерах P9 або 1–2 л. Це хороший формат, бо багаторічна герань легко приживається при правильному поливі.

Поширені види, які часто зустрічаються у продажу:

• Geranium sanguineum (герань криваво-червона): компактні кущі, добре для сонця і бордюру, часто гарне осіннє забарвлення.
• Geranium macrorrhizum (герань крупнокореневищна): ароматне листя, витривала у півтіні, добре тримає ґрунт на схилах.
• Geranium pratense (герань лучна): вища, з великими квітами, підходить у міксбордер на середній план.
• Geranium x magnificum: яскраве цвітіння на початку літа, кущ великий, після цвітіння корисна обрізка.
• Герані групи Rozanne: довге цвітіння, але потрібне сонце і полив у посуху.

Перед покупкою дивіться на якість куртини в горщику. Листя має бути пружним, без масового пожовтіння. В основі важливі живі бруньки. Якщо горщик пересох, пролийте і дайте воді наситити кореневий ком, тоді рослина стартує швидше після посадки.

Посадка герані

Герань невибаглива, але найкраще росте у пухкому, помірно родючому ґрунті без застою води. На важких глинах додайте компост і пісок. На пісках додайте більше органіки і мульчу, щоб волога трималася довше. Яму робіть у 1,5–2 рази ширшу за контейнер. Садіть на ту саму глибину, що й у горщику. Після посадки ущільніть ґрунт руками і пролийте 5–8 літрів води. Замульчуйте шаром 3–5 см.

Відстані залежать від сорту. Компактні герані садять через 30–40 см. Середні і великі - через 45–60 см. Для масиву на 1 м² зазвичай достатньо 3–5 рослин, а для великих форм інколи 2–3. У перші два тижні поливайте частіше, поки корінь почне активно працювати.

Догляд за садовою геранню

Полив потрібен насамперед після посадки і в посуху. Багаторічна герань у півтіні часто обходиться опадами. На сонці у спеку краще робити глибокий полив 1–2 рази на тиждень, ніж щодня по трохи. Якщо ґрунт постійно мокрий, корінь працює гірше і кущ може випадати плямами.

Підживлення має бути помірним. Якщо ґрунт нормальний, навесні достатньо компосту тонким шаром. Якщо потрібна підтримка цвітіння, використовуйте добриво для герані або універсальне для квітучих, наприклад троянд, але в малих дозах. Питання, чим підживити герань щоб цвіла зазвичай зводиться до двох речей: сонце і баланс живлення. Надлишок азоту дає багато листя і менше квітів. Для бутонізації більше підходить комплекс із фосфором і калієм.

Як обрізати герань, залежить від групи. Більшість садових гераней добре реагують на обрізку після основної хвилі цвітіння. Зріжте квітконоси і частину листя на 1/3, якщо кущ розвалився або виглядає втомленим. Через 2–3 тижні часто з’являється свіжа зелень і повторні бутони. Восени робіть санітарну зачистку, прибирайте пошкоджене і сухе. У багатьох видів листя гарно тримається до морозів, тому в нуль зрізати не обов’язково.

Чому не цвіте герань у саду

Найчастіші причини прості і їх легко перевірити:

• занадто мало сонця для конкретного сорту, особливо у густій тіні
• перегодовування азотом, кущ жирний, але без бутонів
• пересушування у період формування бутонів
• занадто щільна куртина без омолодження, центр старий і слабший
• неправильна обрізка або її відсутність у сортів, які краще повторюють цвітіння після стрижки

Якщо кущ здоровий, але квітів мало, спробуйте дати більше світла, зменшити азот і зробити обрізку після першої хвилі. На наступний сезон це зазвичай видно по кількості бутонів.

Як розмножується герань

Найпростіший спосіб - ділення куща. Його роблять навесні або наприкінці літа, щоб деленки встигли вкоренитися. Для великих куртин це ще й омолодження. Деякі види добре дають самосів, але у сортових посадках його зазвичай не залишають. Частина гераней розмножується живцюванням, але для садових багаторічників частіше вистачає поділу.

Де садити герань у саду

Садіть герань у сонці або півтіні, залежно від виду. Крупнокореневищна добре виглядає під деревами і на сухих місцях. Лучна і багато крупноквіткових сортів краще виглядають на сонці з поливом у посуху. Обирайте ділянку без застою води. Якщо ґрунт важкий, піднімайте посадку і додавайте розпушувачі.

Для лінійної посадки ставте кущі через 35–50 см, щоб край виглядав рівно. Для групи з трьох-п’яти рослин робіть пляму з відстанями 40–60 см. Залишайте між куртинами 20–30 см проходу для догляду, тоді легше поливати і підрізати краї.

Прийом для акуратного вигляду: після першої хвилі цвітіння підріжте кущ півсферою і відразу полийте. За два-три тижні герань дає нове листя і композиція знову виглядає свіжою.

Цікаві факти про герань

Герань часто плутають із пеларгонією, хоча це різні роди. Садова герань краще зимує і більше підходить для відкритого ґрунту. У багатьох видів листя має аромат і може відлякувати частину дрібних шкідників у посадках. Ще одна особливість - форма насінної коробочки, яка нагадує дзьоб пташки і дала назву роду в багатьох мовах. У ландшафті герань цінують за те, що вона з’єднує композицію і закриває прогалини між більшими рослинами.