1
2
3
4
5
5
Це група лілій, яку вибирають за дуже великі квіти і сильний аромат. У посадках вони виглядають вишукано навіть без складного дизайну, але люблять правильні умови. Орієнтальні сорти часто цвітуть пізніше за азіатські лілії, тому ними зручно закривати сезон у середині літа і ближче до кінця літа. Якщо у вас уже є ранні лілії, орієнтальні дають другу хвилю акцентів.
Квітка у цієї групи зазвичай широка, з хвилястими краями, контрастною смугою або крапом. Аромат відчутний у теплий вечір, тому місце краще планувати одразу. Біля тераси це плюс, а біля вікна спальні інколи стає занадто насичено. Лілія орієнтальна добре виглядає у групі, коли ви садите кілька цибулин одного сорту, а не одну для проби.
Орієнтальні лілії часто купують саме по фото, бо картинка дуже приваблива. Але важливо пам’ятати, що успіх залежить від ґрунту, дренажу і зимової вологи. Якщо ці умови правильні, орієнтальні лілії стають стабільними і з кожним сезоном виглядають сильніше.
Для орієнтальних лілій найкраще місце це сонце або легка півтінь, де ґрунт не перегрівається в обід. У повній тіні вони ростуть, але цвітіння слабшає і квітконос частіше виходить тоншим. На відкритому сонці вони теж можуть цвісти добре, але тоді потрібна рівна вологість у ґрунті і мульча, щоб корінь не варився влітку.
Головний ворог орієнтальних лілій це не мороз, а мокрий ґрунт. Якщо у вас низина, важка глина або місце, де після дощу довго стоїть вода, цибулини легше підгнивають. Тут краще не героїчно лікувати, а одразу змінити умови: підняти посадку на 10–15 см, додати крупний пісок, дрібний щебінь, зробити більш повітряну структуру.
Ще один нюанс це реакція ґрунту. Багато орієнтальних лілій краще почуваються у слабокислому середовищі, особливо якщо у вас дуже лужна земля. У такому випадку корисно додати в посадкову яму компоненти, які роблять ґрунт більш лісовим за характером. Але навіть тут найважливіше залишається дренаж і відсутність застою води.
Коли ви плануєте цибулини орієнтальних лілій купити, дивіться на щільність і чистоту матеріалу. Цибулина має бути пружною, без слизу, без цвілі і без м’яких плям. Орієнтальні лілії гірше стартують із пересушених цибулин, тому не варто брати матеріал, який виглядає паперовим і легким. Після покупки тримайте цибулини прохолодно і сухо, але не в герметичному пакеті.
Садять орієнтальні лілії так, щоб над цибулиною був нормальний шар ґрунту. Зазвичай це 2–3 висоти цибулини, залежно від її розміру і вашої землі. У лілій формуються додаткові стеблові корені, і саме вони дають силу квітконосу. Тому занадто мілка посадка часто дає слабший кущ і гіршу стійкість. Відстань між рослинами краще робити з запасом, щоб посадка провітрювалась.
Є один практичний набір дій, який найчастіше рятує посадку від проблем на старті:
Після посадки важливо не переграти з водою. Орієнтальні лілії люблять рівну вологість у сезон росту, але не терплять болота. На старті краще рідший, але глибший полив, ніж щоденне дрібне зволоження. Якщо весна дощова, інколи правильний догляд це взагалі не лити додатково.
Орієнтальні лілії потребують стабільного, але спокійного догляду. Поливайте під корінь, не робіть вечірнього дощування по листю, щоб посадка швидше просихала. У спеку полив має бути глибокий, бо поверхневе зволоження дає слабке коріння. Мульча 3–5 см допомагає тримати вологу і зменшує перегрів ґрунту, але мульча має бути сухою за характером, без постійної сирості біля стебла.
Підживлення давайте помірне. Навесні працює легкий комплекс у малих дозах. Перед бутонізацією краще зміщуватися в бік фосфору і калію, щоб підтримати цвітіння і визрівання цибулини. Надлишок азоту робить листя надто м’яким, і воно частіше ловить плями. Якщо ґрунт нормальний, інколи достатньо компосту тонким шаром по краю посадки.
Після цвітіння квітконос зрізають, якщо вам не потрібне насіння. Але листя не чіпають, доки воно не пожовтіє. Це правило критичне саме для орієнтальних лілій, бо вони вкладають багато сил у квітку і їм потрібно відновитися. Раннє зрізання листя часто стає причиною слабкого цвітіння наступного року.
Орієнтальні махрові лілії вибирають за щільну квітку і вражаючий вигляд. У багатьох махрових сортів тичинки або приховані, або майже не помітні, тому квітка виглядає більш заповненою. Якщо в описі вказано лілія орієнтальна подвійна, це якраз про махрову форму. Вона часто дуже ефектна в зрізі і в парадній клумбі.
У догляді махрові орієнтальні лілії зазвичай не вимагають чогось принципово іншого, але вони більш чутливі до стресів. Їм важливіше рівна вологість без переливу і стабільний ґрунт без застою води. Також не варто робити висновки по першому сезону. Махрові форми інколи входять у силу повільніше, і повний потенціал видно на другий-третій рік.
Для розміщення в квітнику махровим сортам корисний чистий фон. Вони самі по собі дуже насичені, тому поруч краще виглядають спокійні рослини, які не змагаються формою квітки. Тоді лілія орієнтальна виглядає як головний акцент, а не частина шумної мішанини.
Лілії виглядають краще, коли їхній нижній ярус прикритий іншими рослинами. Це і красиво, і практично, бо ґрунт менше перегрівається. Добре підходять герань садова, котовник, манжетка, низькі злаки, які дають м’який фон і не вимагають надмірного поливу.
Якщо місце частково затінене, можна додати хости або бруннеру, але тоді особливо стежте за дренажем. Орієнтальні лілії не люблять, коли їх переливають за компанію з тіньолюбними рослинами. У композиції краще садити лілії орієнтальні групами по 3–5 цибулин одного сорту, а потім повторювати таку пляму ще раз. Так клумба виглядає зібрано, а цвітіння виглядає як продуманий акцент.
