Мадагаскарський жасмин має блискуче темно-зелене листя та суцвіття з воскових білих квіток. Квітки зірчастої форми, дуже ароматні, часто використовуються у весільних букетах, що пояснює його народну назву «весільний вінок».
Походження: ця ліана родом із Мадагаскару, де вона росте в тропічному кліматі. Належить до родини кутрових, до якої також входять олеандр, хоя та плюмерія. В Україні цей кімнатний вічнозелений виноградний кущ зустрічається доволі часто, особливо серед любителів екзотичних рослин, і вважається ефектним доповненням інтер’єру.
Тип рослини: вічнозелена дерев’яниста ліана, що піднімається за допомогою вусиків, тому чудово підходить для шпалер і арок.
Розмір: у природі може досягати 6 метрів, а в домашніх умовах зазвичай росте до 1-1,2 метра.
Квіти: білі, трубчасті, довжиною близько 5 см, зібрані в пучки, квітнуть із пізньої весни до літа, зберігаючи аромат кілька тижнів. Після цвітіння можуть з’являтися стручки з насінням, але в домашніх умовах це трапляється рідко.
Листя: шкірясте, овальне, вічнозелене, довжиною до 10 см, забезпечує декоративність протягом усього року.
Нагороди: рослина отримала престижну нагороду «Відзнака садівничої майстерності» від Королівського садівничого товариства.
Зимостійкість: підходить для вирощування в теплих приміщеннях; не переносить заморозків і потребує захисту від холоду.
Застосування: популярна в флористиці, особливо у весільних букетах, а також використовується як декоративна ліана для оздоблення інтер’єрів та терас.
Безпека: не є токсичною для людей і домашніх тварин.
Поширення: не вважається інвазивною рослиною, хоча в умовах ідеального клімату в тропіках може розповсюджуватися.
Корисні властивості: крім декоративності, покращує якість повітря в приміщенні та наповнює кімнату приємним ароматом, що допомагає розслабитися.
Цікаво, що стефанотіс флорибунда традиційно вважається символом щастя в шлюбі, тому його квітки часто використовують у весільних обрядах та букети наречених у всьому світі.
Освітлення: найкраще почувається при яскравому розсіяному світлі. Можна витримувати ранкове сонце, а от від палючих променів після обіду бажано захищати.
Місце у будинку: ідеально біля вікна, зверненого на схід, де рослина отримує м’яке світло. Якщо розміщуєте біля південного або західного вікна, використовуйте тюлеві штори.
Ґрунт: потрібен легкий, хороший за дренажем субстрат, багатий на органіку. Підійде ґрунт для орхідей або звичайний, з додаванням торфу і перліту.
Полив: у період активного росту ґрунт має бути постійно зволоженим, але не заболоченим. Поливайте, коли верхній шар ґрунту підсохне на 2-3 см. Взимку полив зменшуйте — дайте земляній грудці трохи підсохнути.
Температура: комфортна від 15 до 27 °C. Уникайте протягів і різких перепадів температури.
Вологість: любить високу вологість. Регулярне обприскування листя, використання піддонів з галькою або зволожувачів повітря допоможуть підтримувати комфортні умови.
Підживлення: підживлюйте рідким збалансованим добривом кожні два тижні влітку, узимку — раз на місяць.
Обрізка: після цвітіння обрізайте зайві пагони, щоб стимулювати кущистість і підтримувати форму.
Підтримка: забезпечте опору у вигляді шпалери або грат, щоб ліана могла вільно витися.
Пересадка: проводьте кожні 1-2 роки весною або на початку літа, коли рослина починає активно рости.
Розмноження стефанотісу найчастіше відбувається живцями, що є найпростішим способом отримати нову рослину.
Стефанотіс рясноквітковий потребує регулярного, але помірного догляду. Важливо підтримувати високу вологість повітря, обприскуючи листя або розміщуючи поруч з рослиною ємність з водою. Температура в кімнаті має бути комфортною — близько 18–24°C. Також варто регулярно очищати листя від пилу, щоб вони краще дихали і поглинали світло.
Стефанотіс рясноквітковий любить яскраве, розсіяне світло. Прямі сонячні промені можуть обпалити листя, тому краще ставити його біля вікна з північного чи східного боку, або забезпечити легку тінь у полуденний час. Без достатнього освітлення рослина рідко цвіте і втрачає декоративність.
Поливати стефанотіс потрібно регулярно, щоб ґрунт був трохи вологим, але не заболоченим. Влітку це зазвичай раз на 4-5 днів, у зимовий період – рідше, приблизно раз на 10 днів. Важливо давати верхньому шару ґрунту підсохнути між поливами, щоб уникнути загнивання коренів.
Для стефанотіса найкраще підходить легкий, повітропроникний ґрунт із додаванням перліту або вермикуліту для дренажу. Горщик потрібно вибирати з отворами внизу, щоб вода не застоювалася. Ідеально підійде керамічний або пластиковий горщик середнього розміру з урахуванням розміру кореневої системи.
Відсутність цвітіння у стефанотіса часто пов’язана з недостатнім освітленням, неправильним поливом або нестачею поживних речовин. Також важлива температурна різниця між днем і ніччю, яка стимулює формування бутонів. Для кращого цвітіння рекомендується підживлювати рослину комплексними добривами для квітучих кімнатних рослин весною і влітку.
Жовтіння і опадання листя та бутонів може бути сигналом переважного поливу, недостатньої вологості або різких перепадів температури. Також це може бути наслідком нестачі поживних речовин або шкідників. Перевірте режим поливу, забезпечте стабільну вологість і регулярне підживлення, а при потребі — обробіть рослину спеціальними інсектицидами.
Так, стефанотіс потребує опори, оскільки це в’юнка рослина. Опора допомагає формувати красиву крону і підтримує здоровий ріст. Формувальна обрізка сприяє кращому цвітінню і ущільненню куща — видаляйте слабкі або засохлі пагони навесні або після цвітіння.

Залишити коментар