Троянда Імператриця Фарах (Rosa Imperatrice Farah) короткий опис
Рослина належить до чайно гібридної групи та відома великими квітками з виразним двоколірним забарвленням, де світла кремово біла основа пелюсток переходить у насичені червоні або коралові краї, а високий келих бутона зберігає чітку форму під час розкриття.
Сорт вивели у Франції наприкінці XX століття. Його пов’язують з розсадником Delbard. Назву рослина отримала на честь імператриці Фарах Пехлеві. У міжнародних каталогах сорт відомий як Rosa Imperatrice Farah.
Походження троянди Імператриця
Селекція цього сорту належить французькій школі троянд, де увагу приділяли формі квітки, контрасту пелюсток і придатності до зрізу. Сорт швидко поширився в європейських садах через виразну будову бутона, тривале повторне цвітіння та добру витривалість у звичайних садових умовах.
Особливості сорту Імператриця Фарах
Кущ росте рівно і формує сильні вертикальні пагони. Висота дорослої рослини становить 100-150 см. Ширина куща зазвичай менша за висоту. Листя велике, щільне, темно зелене, з гладкою поверхнею. Бутони розкриваються повільно. Квітки довго тримають форму на кущі та у зрізі. Основний декоративний ефект створює контраст між світлим центром і яскравим краєм пелюсток. За сприятливого сезону кущ закладає нові бутони хвилями протягом літа й початку осені. Сорт рідше уражується типовими грибковими проблемами, ніж багато старіших чайно гібридних троянд.
Для посадки обирають відкрите місце з прямим сонцем щонайменше 6 годин на день. У легкій півтіні квіти теж формуються, але забарвлення стає слабшим. Ґрунт потрібен родючий, пухкий і дренований. Кислотність бажана слабкокисла або близька до нейтральної. Посадкову яму готують глибшу за кореневу систему. На дно додають компост або перепрілий органічний матеріал. Місце щеплення заглиблюють на 3-5 см.
Догляд за трояндою Imperatrice Farah
Полив проводять рідко, але рясно, коли ґрунт підсихає на кілька сантиметрів. Листя під час поливу не змочують. Навесні вносять добриво для троянд з азотом. Під час бутонізації та повторного цвітіння використовують суміші з фосфором і калієм. Відцвілі квітки зрізають до сильного листка. Навесні видаляють підмерзлі, слабкі та загущені пагони. На зиму основу куща підгортають, а в холодних регіонах додають сухе укриття.
Сортові ознаки надійно зберігаються лише при вегетативному розмноженні. Для цього використовують щеплення на підщепу або живцювання напівздерев’янілих пагонів у теплий період сезону. Насіннєвий спосіб для сорту не підходить, бо не повторює властивості материнської рослини.
Потенційні шкідники
На пагонах і бутонах інколи з’являється попелиця. У спекотну суху погоду можливий павутинний кліщ. Молоде листя інколи пошкоджують трипси. Для профілактики підтримують провітрювання куща, прибирають рослинні рештки та не допускають загущення посадок. За потреби застосовують садові інсектициди або біологічні засоби.
Залишити коментар