Троянда Коко Локо

Троянда Коко Локо (Rosa Koko Loko) короткий опис

Троянда Коко Локо належить до сучасних кущових троянд з незвичним забарвленням пелюсток і великими махровими квітками, діаметр яких становить 10-11 см, а висота прямостоячого куща дорівнює 75-120 см.

Сорт вивели у США. Його пов’язують із сучасною американською селекцією троянд, де цінують поєднання складного відтінку, повторного цвітіння та куща з охайною формою.

Головна ознака Rosa Koko Loko полягає у змінному відтінку квітки. Бутон відкривається у кавово бежевих або молочно коричневих тонах. Пізніше пелюстки набувають димчастих лавандових відтінків. Квітки густомахрові та добре помітні на кущі. Кущ росте прямо і зберігає зібрану форму. Листя має щільну текстуру і підкреслює декоративність цвітіння. Сорт цінується за виразний колір і добру стійкість до поширених хвороб троянд.

Посадка флорибунди

Для посадки обирають ділянку з 6-8 годинами сонця. Місце має добре провітрюватися. Ґрунт потрібен родючий, пухкий і дренований. У важкий ґрунт додають компост і матеріали, що покращують структуру. Місце щеплення заглиблюють на 3-5 см. Після посадки кущ рясно поливають і мульчують прикореневу зону.

Догляд за трояндою Коко Локо

Сорт потребує рівномірного поливу без застою води. Ґрунт зволожують після підсихання верхнього шару. Навесні вносять добрива з азотом. Під час бутонізації та повторного цвітіння використовують склади з фосфором і калієм. Відцвілі квітки видаляють для стимулювання нових бутонів. Навесні проводять санітарне та формувальне обрізування. У регіонах з холодною зимою кущ підгортають і вкривають після настання стійких морозів.

Шкідники і хвороби

Троянда Коко Локо показує добру стійкість до хвороб, але за несприятливої погоди можуть з’являтися борошниста роса і чорна плямистість. Із шкідників на трояндах найчастіше трапляються попелиця, трипси та павутинний кліщ. Для профілактики підтримують циркуляцію повітря, не загущують посадки і не поливають листя ввечері.

Розмноження

Сортові ознаки зберігаються під час вегетативного розмноження. Для цього використовують живцювання або окулірування на підщепу. Живці нарізають із напівздерев’янілих пагонів у теплий період сезону. Насіннєвий спосіб для сорту не підходить.

Незвичний колір квіток зробив цей сорт помітним у сучасних колекціях троянд, оскільки кавові та димчасто лавандові тони трапляються серед садових троянд значно рідше, ніж рожеві, червоні або білі.