Алліум

Які алліуми найчастіше садять у саду

Цей рід цибулинних рослин в декоративних посадках цінують за кулясті суцвіття і чітку графіку. Декоративна цибуля алліум добре виглядає в міксбордерах, рокаріях і гравійних садах, бо любить сонце і дренаж. У більшості видів листя з’являється рано, а потім починає жовтіти ще під час цвітіння, тому алліуми часто садять поряд із багаторічниками на кшталт барвінку, які швидко закривають нижній ярус.

У продажу найчастіше зустрічаються такі варіанти:

• Алліум гігантський (Allium giganteum): високий квітконос і велика куля суцвіття, акцент для середнього і заднього плану.
• Allium aflatunense: раннє цвітіння, класичні фіолетові кулі, часто садять масивами.
• Allium Purple Sensation: популярний садовий сорт із щільними фіолетовими кулями, добре виглядає групою.
• Allium christophii: зірчасті суцвіття з легкою, ажурною фактурою, декоративний і в сухому вигляді.
• Allium sphaerocephalon: витягнуті булави, гарний для природних посадок поряд з міскантусом.
• Allium moly: жовті суцвіття, нижчий, зручний для переднього плану і рокарію.

Як виглядає алліум і коли цвіте

Квітка алліум зазвичай виглядає як куля або напівкуля з десятків дрібних квіток. Алліум квіти дає наприкінці весни або на початку літа, залежно від виду. Колір буває фіолетовий, ліловий, білий, рожевий, інколи жовтий. Після цвітіння суцвіття часто лишаються декоративними, тому їх інколи не зрізають одразу. Фото аліума в посадках добре показує масштаб: високі види підходять як вертикалі, а нижчі працюють як щільні плями між камінням.

Де і як садити алліуми

Рослини люблять сонце і дренований ґрунт. На важких глинах посадку краще підняти на 10–15 см і додати пісок та дрібний щебінь. У низинах і в місцях, де стоїть вода, цибулини частіше підгнивають. Алліума вирощування зазвичай починається з осінньої посадки цибулин. Глибина посадки - 2–3 висоти цибулини. У легких ґрунтах садять трохи глибше, у важчих - трохи мілкіше. Відстань між цибулинами 10–20 см, залежно від виду. Після посадки полийте один раз, щоб ґрунт сів, а далі не переливайте.

Купити алліум найчастіше можна восени або наприкінці літа. Обирайте щільні цибулини без м’яких ділянок і цвілі. До посадки зберігайте їх у сухому, прохолодному місці з вентиляцією. Після цвітіння не поспішайте зрізати листя. Воно годує цибулину на наступний сезон. Зрізайте листя лише тоді, коли воно пожовтіло і легко відходить. Полив у цей період має бути помірним, без болота. Підживлення робіть у малих дозах: навесні можна дати комплексне добриво, але без надлишку азоту.

Розмноження алліуму

Рослини найчастіше розмножуються дітками, які наростають біля материнської цибулини. З часом утворюється гніздо, і якщо його не чіпати кілька років, посадка стає густішою, але суцвіття можуть дрібнішати. Сигнал до поділу простий: квітконоси нижчі, кулі менші, а цвітіння менш рівномірне по всій куртині. Працювати з алліумами зручніше не навесні, а тоді, коли листя вже відмерло і цибулина закрила сезон.

Оптимальний момент для поділу і пересадки - літо, після повного пожовтіння листя, або кінець літа перед осінньою посадкою. Гніздо обережно викопують вилами, струшують ґрунт і розбирають на окремі цибулини. Діток відділяють, сортують за розміром і відразу відбраковують усе м’яке, підозріле або з цвіллю. Далі цибулини підсушують у тіні в добре провітрюваному місці. Після просушки їх зберігають сухо до посадки восени, не закриваючи герметично, щоб не було конденсату.

Алліуми можна розмножувати і насінням, але це довший шлях і більше підходить для видів, а не для сортів. Насіння висівають, отримують сходи, але до першого повноцінного цвітіння часто минає кілька сезонів, бо цибулина має наростити масу. У сортових алліумів насіннєве розмноження не гарантує повторення ознак, тому для збереження конкретного сорту краще розмножувати саме дітками. Якщо вам потрібен акуратний масив, найпрактичніша схема така: раз на кілька років ділити гнізда, залишати великі цибулини для квітника, а дрібні дорощувати окремо до потрібного розміру.