Туя західна Дегрутс Спайр

Туя західна «Дегрутс Спайр»: докладний огляд

Туя західна «Шпиль Дегрута» – це популярний сорт із вузькою, колоновидною формою та густою зеленою хвоєю. В українських садах її часто використовують як вертикальний акцент для впорядкування простору.

Походження: Туя західна (Thuja occidentalis) природно росте в Північній Америці, зокрема на північному сході США та півдні Канади. В Україні цей вид також широко поширений у декоративному садівництві завдяки своїй невибагливості і декоративності.

Тип рослини та форма: Вічнозелена хвойна рослина з прямим і струнким стовбуром, що ідеально підходить для обмежених просторів.

Розмір: Повільно зростає, досягаючи висоти 6-9 метрів і ширини 1,2-1,8 метра приблизно за 15-20 років.

Хвоя: Складається зі скручених, пухнастих гілочок насичено-зеленого кольору, що взимку можуть набувати фіолетового відтінку. При пошкодженні хвоя виділяє приємний цитрусовий аромат.

Кора: Буро-червоного кольору, гладка у молодому віці, з віком стає більш текстурованою.

Застосування: Ідеальна для формальних садів, живоплотів, екранів та вертикальних акцентів у міксбордерах чи біля будівель. Вузька форма особливо цінна для вузьких ділянок.

Зимостійкість: Витримує холодні зими у зоні USDA 3-8, що відповідає клімату багатьох регіонів України.

Токсичність: Не є отруйною для людей і домашніх тварин.

Розповсюдження: Цей сорт не вважається інвазивним і зазвичай не розростається поза межі посадки.

Переваги: Забезпечує вертикальну структуру в дизайні, невибаглива у догляді, зберігає яскравий зелений колір протягом року.

Цікаво, що хвоя туї західної містить ефірні олії, які використовуються в ароматерапії та народній медицині для боротьби з простудними захворюваннями.

Поради з вирощування туї західної «Шпиль Дегрута»

• Освітлення: Краще росте на відкритому сонці, але добре переносить легку півтінь. В спекотних регіонах рекомендується легке затінення в другій половині дня.
• Ґрунт: Потребує вологих, добре дренованих ґрунтів з нейтральною або слабокислою реакцією. Може рости на глинистих ґрунтах.
• Полив: Регулярне зволоження необхідне особливо для молодих рослин і під час посухи. Восени слід уникати пересихання ґрунту, щоб хвоя не висихала зимою.
• Підживлення: Навесні рекомендується застосовувати збалансовані добрива з повільним вивільненням. Не варто перенасичувати рослину, щоб уникнути негативних наслідків.
• Обрізка: Потрібна мінімальна, здебільшого для формування або корекції розмірів. Найкращий час – кінець зими або початок весни.
• Мульчування: Рекомендується укривати кореневу зону мульчею для збереження вологи та захисту від температурних коливань.
• Розмноження: Кращий спосіб – живцювання напівздерев’янілими пагонами в кінці літа.
• Шкідники та хвороби: Слід остерігатися гусені, павутинних кліщів, червців і лускокрилих. Іноді уражується канкером або гнилями коренів у погано дренованих ґрунтах. Хороша вентиляція і правильна посадка допомагають уникнути цих проблем.