Доларове дерево, відоме також як заміокулькас або ZZ-рослина, — це тропічна багаторічна кімнатна рослина, яка здобула популярність завдяки блискучому листю та винятковій невибагливості у догляді. В Україні заміокулькас є однією з найпоширеніших рослин для дому й офісу, адже здатен добре виглядати навіть за мінімальної уваги. Його товсті, воскові листки ростуть на м’ясистих стеблах, що накопичують воду, роблячи рослину стійкою до посухи.
Заміокулькас замієлистий походить із посушливих регіонів Східної Африки, від Кенії до північно-східних районів Південної Африки. У природі ZZ-рослина росте в умовах сухого клімату та обмеженого освітлення, що сформувало її високу адаптивність до кімнатних умов. Рослина належить до родини ароїдних (Araceae), як і монстера чи каладіум.
Це вічнозелена рослина з підземними кореневищами, з яких безпосередньо виходять глянцеві, подовжені листки. Грошове дерево росте повільно та формує вертикальний, стриманий силует, завдяки чому виглядає акуратно навіть без формувальної обрізки. Саме ця форма робить заміокулькас універсальним варіантом для житлових і робочих просторів.
У природному середовищі заміокулькас може досягати 60–90 см у висоту та ширину. У кімнатних умовах ZZ-рослина, як правило, не перевищує 50–60 см, що пов’язано з обмеженим об’ємом горщика та повільним темпом росту.
Квіти заміокулькаса дрібні, зеленувато-білі, типової для ароїдних форми. Вони з’являються біля основи листя і не мають високої декоративної цінності. У кімнатних умовах цвітіння грошового дерева трапляється рідко, а плоди у вигляді білих ягід практично не утворюються.
Основна декоративна перевага заміокулькаса — його листя. Листки щільні, темно-зелені, з вираженим глянцем і м’ясистою структурою, яка дозволяє запасати вологу. Вони ростуть безпосередньо з кореневища та складаються з 6–8 пар листочків довжиною близько 15 см. Саме завдяки листю ZZ-рослина виглядає ефектно протягом усього року.
Zamioculcas zamiifolia відзначається високою витривалістю та здатен рости в широкому діапазоні умов — від тіні до яскравого розсіяного світла. В Україні заміокулькас не вирощується у відкритому ґрунті, проте в приміщеннях залишається однією з найнадійніших декоративних рослин.
Заміокулькас має престижну відзнаку Award of Garden Merit від Королівського садівничого товариства, що підтверджує його декоративну цінність та надійність у вирощуванні.
Завдяки невибагливості та привабливому вигляду доларове дерево широко використовується як декоративна кімнатна рослина. Заміокулькас добре підходить для квартир, офісів, магазинів і громадських просторів, а також відомий здатністю частково очищувати повітря (так само, як і вазон Жіноче щастя чи хлорофітум).
Це один з найстійкіших до посухи кімнатних вазонів, оскільки накопичує воду в кореневищах і стеблах. Ця властивість робить рослину ідеальним вибором для людей, які не завжди вчасно згадують про полив.
Заміокулькас є отруйною рослиною. Листя та кореневища містять кристали оксалату кальцію, які можуть викликати подразнення у людей і домашніх тварин при жуванні або ковтанні. Працювати з доларовим деревом бажано в рукавичках.
Догляд за заміокулькасом простий і зрозумілий, тому ця рослина часто рекомендується початківцям. Рослина найкраще почувається при яскравому розсіяному світлі, але добре переносить затінення і навіть повну тінь на постійній основі. Прямі сонячні промені можуть спричиняти опіки листя.
Ґрунт для заміокулькаса має бути пухким і добре дренованим, тож оптимально підходять суміші для кактусів і сукулентів. Полив проводять лише після підсихання верхнього шару ґрунту на 2–3 см, оскільки надлишок вологи швидко призводить до загнивання коренів. Комфортна температура для доларового дерева становить 15–24 °C, а середня вологість повітря є цілком достатньою. Підживлення проводять рідко — раз на пів року або рік, використовуючи слабкий розчин добрив.
Розмноження рослини можливе шляхом живцювання або поділу кореневищ. Живці зі стебла укорінюються повільно, тоді як поділ під час пересадки вважається надійнішим способом. У будь-якому випадку процес потребує терпіння, адже заміокулькас розвивається повільно від природи.
Заміокулькас рідко уражається шкідниками та хворобами. Найчастіше проблеми виникають через неправильний догляд. Павутинний кліщ, білокрилка або щитівка можуть з’являтися при ослабленні рослини. Серед хвороб найпоширенішим є загнивання коренів через надмірний полив.
Жовте листя зазвичай сигналізує про перелив або надто яскраве сонце, коричневі кінчики — про сухе повітря чи неякісну воду, а повільний ріст є нормальною особливістю доларового дерева, особливо при нестачі світла.
Заміокулькас — невибаглива рослина, яка потребує помірного догляду. Важливо забезпечити рослині світле, але розсіяне освітлення, уникати прямого сонця. Поливати заміокулькас слід помірно, даючи ґрунту підсохнути між поливами, а також контролювати вологість повітря і температуру, уникаючи протягів. Підживлення рекомендується проводити раз на 1-2 місяці спеціальними комплексними добривами для декоративно-листяних рослин.
Для заміокулькаса оптимальне яскраве розсіяне світло або напівтінь. Прямі сонячні промені можуть спричинити опіки на листках, тому краще розміщувати рослину біля вікна, затіненого тюлевою фіранкою. В умовах недостатнього освітлення заміокулькас росте повільніше, але все одно виживає.
Полив заміокулькаса має бути помірним: зазвичай достатньо поливати раз на 2-3 тижні, з огляду на температуру та сезон. Перед наступним поливом ґрунт повинен повністю висохнути. Надмірна вологість призводить до загнивання бульб, тому важливо забезпечити хороший дренаж у горщику.
Для заміокулькаса потрібно легкий, повітропроникний ґрунт із хорошим дренажем, наприклад, суміш для кактусів або універсальний ґрунт із додаванням піску та перліту. Горщик варто обирати з дренажними отворами, щоб уникнути застою води, і за потреби можна брати теракотові, які краще вбирають надлишок вологи.
Жовтіння та опадання листя у заміокулькаса часто пов'язані з надмірним або нерегулярним поливом, а також з низькою якістю освітлення. Ще одна причина — різкі температурні зміни або протяги. Перевірте вологість ґрунту і умови навколо рослини, а також уникайте частого переставляння горщика.
Основні ознаки переливу заміокулькаса — пожовкле або м'яке листя, а також темні плями на стеблах і бульбах. Ґрунт при цьому залишається вологим довго, а коріння може почати гнити. Якщо помітили ці симптоми, слід зменшити полив і перевірити дренаж, а у важких випадках пересадити рослину в свіжий субстрат.
Заміокулькас не потребує регулярного обприскування, оскільки він пристосований до сухого повітря. Якщо повітря в кімнаті надто сухе, можна зрідка обприскати листя теплою водою, але уникайте надлишку вологи на листках, щоб не спричинити гниття.
Повільний ріст заміокулькаса — це нормальне явище, особливо в домашніх умовах. Рослина накопичує поживні речовини в бульбах і не потребує активного росту щосезону. Щоб стимулювати ріст, забезпечте йому оптимальне освітлення, регулярний, але помірний полив та підживлення у весняно-літній період.
Розмножувати заміокулькас листком можна, але це дуже повільно і не завжди ефективно. Краще розмножувати рослину шляхом поділу куща або відокремлення бульб під час пересадки. Для цього акуратно відокремте частину з бульбами і посадіть у свіжий ґрунт з хорошим дренажем.
Заміокулькас містить токсичні речовини, які можуть викликати подразнення при контакті або отруєння при випадковому вживанні. Тому ця рослина небезпечна для маленьких дітей і домашніх тварин і потребує розміщення у недоступних місцях або забезпечення бар'єрів безпеки.

Залишити коментар