1
2
3
4
5
5
Сорт належить до листопадних декоративних кущів. Його вирощують для щільної крони та змінного забарвлення листя. Berberis thunbergii Venice підходить для бордюрів, низьких живоплотів і контрастних груп.
Вид Berberis thunbergii походить зі Східної Азії. У природі він росте в Японії та Китаї. У культурі вид поширився в Європі та Північній Америці як стійкий декоративний кущ.
Сорт формує компактний кущ із густим галуженням. Листя дрібне, округле або обернено яйцеподібне. Молодий приріст має насичене червоне або пурпурове забарвлення. Восени листя стає яскравішим. На пагонах є колючки, тому рослину часто використовують у захисних посадках. Навесні кущ цвіте дрібними жовтими квітками. Восени зав'язує червоні плоди, які довго тримаються на гілках.
Для посадки обирають сонячне місце або легку півтінь. На сонці листя зберігає інтенсивніше забарвлення. Ґрунт підходить дренований, помірно сухий або помірно вологий. Рослина переносить різні типи садових ґрунтів. Посадкову яму готують ширшою за кореневу грудку. Після посадки кущ поливають і мульчують пристовбурне коло.
Ви поливаєте кущ регулярно лише після посадки. Доросла рослина переносить коротку посуху. Ви уникаєте застою води біля коренів. Навесні ви видаляєте сухі та пошкоджені пагони. Формувальне обрізування ви проводите після цвітіння або наприкінці сезону. Для щільної крони ви обрізаєте приріст помірно. Підживлення вносять навесні, якщо ґрунт бідний.
На молодих пагонах інколи з'являється попелиця. У загущених посадках можливі плямистості листя. За сирої погоди іноді розвивається борошниста роса. Ризик хвороб зменшує добра циркуляція повітря та помірний полив.
Барбарис Тунберга цінують не лише за листя. Його плоди часто залишаються на гілках узимку і підтримують декоративність куща після листопаду.
Сортові барбариси розмножують вегетативно. Для цього використовують живці або відводки. Насіннєве розмноження для сорту не підходить, бо сіянці не зберігають материнські ознаки. Живці вкорінюють у легкому вологому субстраті.
Залишити коментар