Гортензія черешкова (Hydrangea anomala subsp. petiolaris), або витка гортензія, — це листопадна ліана, яка широко використовується в українських садах для озеленення стін, парканів і інших вертикальних поверхонь. Вона відома своєю здатністю швидко підійматися вгору за допомогою повітряних коренів, створюючи зелену «обгортку» з білими суцвіттями.
Гортензії належать до родини Гортензієвих, до якої в Україні також відносяться популярні види, такі як гортензія волотиста, крупнолиста та інші.
Гортензія черешкова прикрашає сад великими білими суцвіттями, які з’являються наприкінці весни або на початку літа. Квітки утворюють плоскі щитки з центральною частиною з дрібних плодових квіток, оточених по краях декоративними стерильними. Листя — темно-зелене, серцеподібне, довжиною до 12 см, надає рослині щільний і акуратний вигляд.
Ця ліана чудово виглядає на вертикальних поверхнях, навіть у зимову пору, коли гола кора додає текстурності садовому ландшафту.
Гортензія черешкова природно росте в лісах Японії та Кореї, де любить вологі, затінені місця. В Україні цей вид все частіше можна зустріти в приватних садах та парках як декоративну рослину, що гармонійно вписується в місцеві умови і додає вертикального зеленого акценту.
Цікаво, що гортензія черешкова кріпиться до поверхонь не просто вусиками, а спеціальними повітряними коренями, які виділяють липку речовину — чудовий спосіб триматися навіть на гладких стінах!
Це потужна листопадна ліана, яка може досягати 9-15 метрів у висоту. Відсутність підпірки призводить до того, що рослина розростається у вигляді куща висотою до 1 метра. Завдяки своїй здатності швидко «лізти» вгору, гортензія ідеально підходить для вертикального озеленення.
Квіткові щитки досягають 20 см у діаметрі. Вони мають ніжний кремово-білий відтінок і приємний аромат, що приваблює бджіл і метеликів. Цвітіння триває з кінця весни до початку літа, створюючи яскравий декоративний ефект.
Темно-зелене листя має серцеподібну форму і сягає до 12 см у довжину. Восени колір листя може змінюватися на золотисто-жовтий, що додає саду осіннього видовища.
Взимку оголені гілки з червоно-коричневою лущеною корою виглядають привабливо і додають текстурності навіть у позасезонний період.
Ця рослина отримала нагороду «Garden Merit» від Королівського садівничого товариства за декоративні та практичні якості.
Гортензія черешкова витримує зими в зонах USDA 4-9, що відповідає всім регіонам України. Проте не любить спекотного і вологого клімату.
Гортензія черешкова застосовується для:
Її листя і квіти надають об’єм і структуру, роблячи сад більш цікавим і затишним.
Квіти приваблюють корисних комах, зокрема бджіл і метеликів, а густа крона забезпечує притулок для птахів, що покращує екологічний баланс саду.
Гортензія вважається отруйною для домашніх тварин — при потраплянні в організм може викликати розлади травлення. Також деякі люди можуть отримати алергічну реакцію при контакті з соком рослини, тому під час роботи з нею рекомендується використовувати рукавички.
Краще росте у півтіні або на затінених ділянках. Виносить сонце тільки за умови достатньої вологості ґрунту. Влітку варто забезпечити захист від палючого полуденного сонця.
Перевага — родючі, добре дреновані ґрунти з високим вмістом органіки. Для поліпшення структури можна додавати компост або перегній.
Регулярний полив необхідний, особливо в суху погоду. Ґрунт повинен бути вологим, але без застою води, який може спричинити гниття коренів. Мульчування допоможе зберегти вологу.
Перші три роки підживлення не потрібні. Потім, за необхідності (жовтіє листя), вносять комплексне добриво 10-10-10 навесні. У кінці літа — додатковий шар компосту і мульчі для підтримки родючості.
Обрізка практично не потрібна, крім видалення сухих або пошкоджених гілок. Це робить гортензію черешкову відмінним варіантом для тих, хто не хоче витрачати багато часу на догляд.
Можна розмножувати живцями, насінням або відведеннями. Живці нарізають наприкінці весни і укорінюють у вологому ґрунті. Насіння збирають у зрілих суцвіттях і сіють у підготовлені ящики. Відведення отримують, пригинаючи стебло до землі та прикриваючи його ґрунтом, після чого відокремлюють укорінену частину.
Полив слід зменшувати до кінця вегетації, але перед настанням морозів ґрунт варто добре зволожити. Коріння обертають шаром компосту або мульчі для захисту від промерзання.
Іноді уражається попелицями та павутинними кліщами. В умовах підвищеної вологості можливий розвиток борошнистої роси, плямистості листя або гнилі коренів. Важливо проводити регулярний огляд і дотримуватися агротехніки для уникнення проблем.
Вона краще росте у напівтіні або тіні. Пряме сонце може викликати опіки листя, особливо в спекотні дні.
Без листя видно стебла з рельєфною корою, що створює цікаву текстуру у зимовому саду.
Витримує морози до -30°C, що робить її придатною для більшості українських регіонів.
Росте повільно, приблизно 30-60 см на рік, тому зацвітає через 3-5 років після посадки.
Ні, вона не є агресивною і не витісняє інші рослини, тому добре вписується в садові композиції.
Так, для росту вгору потрібні паркан, шпалера або стіна, до яких прилипають повітряні корені.
Якщо немає підтримки, вона може розростатися у вигляді куща до 1 метра заввишки, але не є небезпечною для інших рослин.

Залишити коментар