1
2
3
4
5
5
Цей сорт належить до листопадних декоративних кущів. Її вирощують у садах помірного клімату за великі волоті та пізнє цвітіння.
Вид Hydrangea paniculata походить зі Східної Азії. Природні популяції ростуть у Японії, Китаї, Кореї та на Сахаліні. У культурі волотисті гортензії цінують за кращу зимостійкість, ніж у багатьох широколистих форм.
Сорт формує прямостоячий кущ із міцними пагонами. Суцвіття мають конічну форму. На початку цвітіння вони світлі, пізніше рожевіють. Забарвлення посилюється наприкінці літа і восени. Квітки утворюються на пагонах поточного року. Ця риса спрощує щорічне обрізування.
Сорт підходить для одиночної посадки, груп і змішаних композицій. Його також використовують у живоплотах вільної форми. Рослина добре тримає форму після санітарного та формувального обрізування.
Для посадки обирають місце з ранковим сонцем або легким притіненням після обіду. У південних регіонах бажаний захист від полуденного перегріву. Ґрунт має бути вологим, дренованим і багатим на органіку. Найкраще підходить слабкокисла або кисла реакція. Вапнування для гортензій не застосовують.
Посадкову яму готують ширшу за кореневу грудку. Кореневу шийку залишають на рівні ґрунту. Після посадки кущ поливають і мульчують корою або компостом. Мульча зменшує втрату вологи та стримує перегрів коренів.
Ви поливаєте кущ регулярно в періоди спеки. Ґрунт підтримуйте рівномірно вологим. Пересихання знижує розмір суцвіть і послаблює приріст.
Ви підживлюєте рослину навесні добривом для квітучих кущів. Надлишок азоту не вносьте. Він стимулює листя і послаблює пагони. Обрізування проводьте наприкінці зими або на початку весни. Ви видаляєте слабкі та пошкоджені гілки. Сильні пагони можна вкоротити для більших суцвіть.
На рослині можуть з'являтися попелиця, павутинний кліщ і щитівка. У спеку та сухому повітрі ризик кліща зростає. На щільних і перезволожених ґрунтах можливі кореневі гнилі. На листі інколи виникають плямистості. Добра циркуляція повітря та помірний полив зменшують ці ризики.
Сорт розмножують зеленими або напівздерев'янілими живцями. Живці зрізають у період активного росту. Для вкорінення використовують легкий вологий субстрат. Насіннєвий спосіб для сорту не застосовують, бо він не зберігає сортові ознаки.
Назва волотистої гортензії пов'язана з формою суцвіття. Воно нагадує щільну волоть, а не кулясту шапку.
Дорослі волотисті гортензії зазвичай зимують без складного укриття. Можна замульчувати прикореневу зону в першу зиму після посадки.
Так, ви можете вирощувати його в місткому контейнері з дренажними отворами. Полив у горщику проводьте частіше, ніж у відкритому ґрунті.
Причиною часто є нестача вологи, слабке освітлення або відсутність обрізування. Також варто перевірити, чи не перевантажений кущ великою кількістю старих пагонів.
Найзручніше пересаджувати кущ ранньою весною або восени після листопаду. Ви збережете більше коренів, якщо підготуєте широку земляну грудку.
У волотистих гортензій колір не змінюється так, як у крупнолистих форм. Ви можете помітити різницю від погоди, освітлення та віку суцвіття.
Спочатку перевірте вологість ґрунту на глибині кількох сантиметрів. Полийте кущ рясно і поновіть шар мульчі, якщо верхній шар швидко пересихає.
Так, міцні волоті часто використовують у свіжих і сухих композиціях. Зрізайте суцвіття в суху погоду, коли частина квіток уже повністю розкрилась.
Залишити коментар