Седум

Седум (очиток): ґрунтопокривні килими й високі кущі з осінніми суцвіттями

Седум, або очиток, тримає товсте м'ясисте листя із запасом води, тому переживає посуху там, де звичайні рослини вигорають: на сухих схилах, між камінням і на бідному ґрунті. Уламок пагона, що відламався й упав на землю, у нього укорінюється сам собою.

Під назвою седум ховаються дві дуже різні групи рослин. Одні, низькі стелисті очитки, що розповзаються щільним килимом по камінню й між плиткою. Інші, високі кущові седуми з широким листям і великими плоскими суцвіттями, які наприкінці літа вкриваються бджолами, а потім засихають і стоять із сухими щитками всю зиму.

Обидві групи об'єднує любов до сонця й бідного дренованого ґрунту та нелюбов до перезволоження. Нижче розберемо, чим низькі очитки відрізняються від високих, які умови їм потрібні, чому високий седум розвалюється й де застосувати кожну групу.

Що таке седум і які дві групи бувають

Седум, це сукулент із родини товстянкових, відомий в Україні як очиток, що запасає воду в м'ясистому листі.

Рослини під цією назвою діляться на дві групи з різною поведінкою. Низькі, стелисті очитки розповзаються по землі щільним килимом заввишки кілька сантиметрів і вкорінюються кожним пагоном, що торкнувся ґрунту. Високі кущові седуми ростуть прямостоячими кущиками заввишки тридцять-шістдесят сантиметрів, мають широке м'ясисте листя й великі плоскі суцвіття, що розкриваються наприкінці літа.

Більшість седумів, це витривалі садові рослини, що зимують у відкритому ґрунті. Окремі види, як стелистий очиток Моргана з пониклими пагонами, тримають у кімнаті як ампельний сукулент, але основне місце седума, саме сад.

Чим низькі очитки відрізняються від високих

Різниця між двома групами седума визначає, для чого кожна з них придатна.

Низькі очитки, як їдкий, білий чи ложний, стеляться по землі, розростаються вшир і вкорінюються з найменшого уламка. Вони майже вічнозелені, переносять екстремальну посуху й тонкий шар ґрунту, тому їх садять у рокаріях, між плиткою, на схилах і навіть на зелених дахах.

Високі седуми, навпаки, ростуть кущем, на зиму відмирають і навесні відростають від основи. Наприкінці літа вони несуть великі плоскі суцвіття рожевого, червоного чи білого кольору, на які злітаються бджоли та метелики, а після цвітіння сухі щитки лишаються стояти всю зиму. Тож низькі очитки беруть як ґрунтопокривні рослини, а високі, як акцент для пізнього сезону.

Які умови потрібні седуму

Седум невибагливий, але дві умови вирішують, чи буде він щільним і міцним.

Перша, це сонце. На повному сонці седум тримає компактну форму, насичений колір листя й рясно цвіте, а в тіні витягується, блідне, дає менше квітів і розвалюється. Друга, це дренований ґрунт. Седум любить бідну, піщану, суху землю й не терпить багатого вологого ґрунту, на якому високі види вилягають і загнивають. Бідний сухий ґрунт, навпаки, тримає кущ міцним.

Завдяки запасу води в листі седум добре переносить посуху й зимує без укриття. Догляду він майже не потребує, а головний ризик для нього, перезволоження, від якого коріння й основа стебел гниють.

Чому високий седум розвалюється і як це виправити

Розвалювання куща, це найчастіша скарга на високий седум, і причина зазвичай у догляді.

На багатому ґрунті, у тіні чи від надміру вологи кущ виганяє високі м'які стебла, які під вагою суцвіть розходяться від центру й вилягають на землю, особливо після дощу. Виправляють це кількома способами:

• Садіть седум на бідному сухому ґрунті й на повному сонці. Так стебла виходять коротшими й міцнішими.
• Не перегодовуйте й не переливайте кущ. Що бідніший ґрунт, то стійкіша рослина.
• Наприкінці весни обріжте кущ приблизно наполовину. Після такої обрізки седум розгалужується, виростає нижчим і тримається сам, без опор.

Якщо ж кущ уже високий і схильний вилягати, його підв'язують або ставлять кільцеву опору, але простіше від початку тримати седум на бідній сухій землі.

Де застосувати седум

Завдяки посухостійкості седум заповнює сухі сонячні місця, де іншим рослинам важко.

Низькі очитки садять у рокарії, між плиткою доріжок, у гравійних садах, на сухих схилах і на зелених дахах, бо вони задовольняються тонким шаром ґрунту й майже не потребують поливу. Високі седуми садять у квітник для пізнього кольору й для бджіл, а сухі суцвіття лишають на зиму, де вони тримають форму під памороззю й снігом. Обидві групи добре заповнюють сухі сонячні куточки, у яких мало що росте.

Які бувають види й кольори седуму

Види седуму різняться висотою, кольором листя й квітів.

Серед низьких очитків трапляються їдкий очиток із жовтими квітами, білий очиток, ложний очиток із рожевими суцвіттями, сизолисті форми з блакитнувато-сірим листям і строкаті різновиди. Серед високих седумів поширені сорти на кшталт Autumn Joy, що цвіте рожевим і переходить у іржаво-червоний, темнолистий Matrona з пурпуровими стеблами та яскраво-рожевий Brilliant, а також білоквіткові форми. Колір листя, сизий, пурпуровий чи строкатий, насичується на сонці й зеленіє в тіні.

Як підібрати й вести седум: кілька практичних порад

Кілька орієнтирів, які допоможуть отримати міцні рослини без вилягання.

• Садіть седум на сонці й на бідному дренованому ґрунті. Багатий вологий ґрунт змушує високі види вилягати й загнивати.
• Не перегодовуйте й не переливайте рослину. Чим бідніша й сухіша земля, то міцніший кущ.
• Високі седуми, схильні розвалюватися, обрізайте наполовину наприкінці весни. Так кущ виростає нижчим і тримається сам.
• Сухі суцвіття високих седумів лишайте на зиму. Вони тримають форму під снігом і годують птахів, а зрізають їх рано навесні.
• Для ґрунтопокриву й зелених дахів беріть низькі стелисті очитки. Вони вкорінюються з уламків і обходяться тонким шаром ґрунту.
• Розмножуйте седум живцями й поділом. Уламки пагонів укорінюються самі, тому нові рослини отримати легко.

Типові сценарії посадки

Залежно від групи седум застосовують по-різному.

Рокарій, плитка й зелений дах. Низькі очитки розстеляють по камінню, між плиткою й на даху, де вони закривають поверхню щільним килимом і переносять посуху на тонкому ґрунті.

Квітник для пізнього сезону. Високі седуми садять разом із декоративними травами заради осіннього цвітіння й бджіл, а їхні сухі суцвіття лишають для зимової структури.

Сухий сонячний схил. На бідному осипному ґрунті низькі очитки тримають землю килимом і не потребують поливу, тому ними закривають проблемні сухі укоси.

Кольори та форми

Відмінності між седумами зводяться до висоти, кольору листя й квітів.

Низькі очитки дають зелені, жовтуваті, сизі, сріблясті та строкаті килими з жовтими, білими чи рожевими квітами. Високі седуми несуть плоскі суцвіття рожевого, червоного чи білого кольору, що з часом буріють, а листя в них зелене, сизе або пурпурове. Кольорове листя тримає відтінок на сонці й зеленіє в тіні.

Для природних сухих посадок доречні звичайні зелені й сизі форми, а строкаті й темнолисті сорти беруть як акцент. Седум добре поєднується з декоративними травами, лавандою та молодилом на сухих сонячних місцях, бо всі вони мають однакові вимоги до ґрунту й поливу.

Седум, або очиток, це посухостійкий сукулент родини товстянкових, що буває двох видів: низькі стелисті очитки для рокаріїв, плитки й зелених дахів і високі кущові седуми з осінніми суцвіттями для квітника. Обом потрібні сонце й бідний дренований ґрунт, а перезволоження й багата земля гублять рослину й змушують високі види розвалюватися. Щоб кущ тримався, його садять на сухому сонячному місці й наприкінці весни обрізають наполовину. Низькі очитки беруть як ґрунтопокривні рослини, високі, як пізній акцент для бджіл, і за обома седум майже не потребує догляду.