Пеларгонія домашня

Pelargonium x domesticum – докладний огляд

Пеларгонія королівська відома своїми великими яскравими квітами та широкими зеленими листками. Квіти зазвичай мають різноманітні забарвлення, включно з відтінками пурпурового, червоного, рожевого та білого, часто з контрастними жилками або плямами.

Походження: Пеларгонія домашня – це гібрид, створений шляхом схрещування Pelargonium grandiflorum та Pelargonium cucullatum. Вона не є природним видом, а результатом селекції. В Україні ця рослина доволі популярна серед любителів кімнатного квітництва: її часто можна побачити на підвіконнях і в домашніх зимових садах.

Тип рослини: Це вічнозелена тендітна багаторічна рослина, яку в умовах помірного клімату зазвичай вирощують як однорічну. Вона має компактну, кущисту форму, що робить її відмінною для горщиків і декоративних композицій.

Розмір: Зазвичай висота пеларгонії домашньої коливається від 30 до 90 см, а ширина куща – від 30 до 60 см.

Квіти: Великі квіти з рельєфними пелюстками мають яскраве забарвлення – рожеві, червоні, білі та пурпурові відтінки з контрастними візерунками. Цвітіння триває з пізньої весни до осені.

Листя: Листя має округлу форму, іноді нагадує серце чи нирку, з глибокими зубчиками та зеленим відтінком, що створює гарний фон для квітів.

Морозостійкість: Pelargonium x domesticum витримує лише теплі умови (зони USDA 10-11). В Україні її вирощують як кімнатну рослину або на літо виносять у сад, а взимку тримають у теплих приміщеннях.

Використання: Рослина ідеальна для горщиків, підвісних кошиків та клумб. Вона добре підходить як декоративний елемент у квартирах і на балконах.

Отруйність: Пеларгонія домашня є токсичною для кішок, собак та коней, тому слід бути обережним, якщо у вас є домашні тварини.

Інвазивність: Ця рослина не є інвазивною і не поширюється агресивно.

Переваги: Легкість у догляді та тривале, яскраве цвітіння роблять пеларгонію домашню популярною серед квітникарів.

Цікаво, що пеларгонія домашня вважається однією з найперших кімнатних рослин, які масово почали вирощувати в українських домівках ще у XIX столітті.

Як вирощувати та доглядати за Pelargonium x domesticum

• Освітлення: Потрібне яскраве розсіяне світло не менше 4-6 годин на день.
• Грунт: Переважно добре дренований, нейтральний або злегка лужний.
• Температура: Ідеальна - від 15 до 21 °C, без різких перепадів.
• Полив: Поливати, коли верхній шар грунту підсохне. Важливо не переливати – грунт має бути вологим, але не заболоченим.
• Вологість: У кімнаті бажана помірна вологість. Якщо повітря сухе, допоможе обприскування або піддон з водою.
• Добрива: Раз на два тижні підживлювати розчином збалансованого добрива, розведеного вдвічі. Зимою підживлення зменшують.
• Обрізка: Регулярно видаляти відцвілі квіти та вкорочувати довгі пагони для кращої кущистості та нових квітів.

Розмноження пеларгонії домашньої

Найпоширеніший спосіб розмноження – живцювання. Кращий час для цього – пізня весна або початок літа, коли рослина активно росте.

• Вибирають здорові пагони без квітів і пошкоджень.
• Зрізають живці довжиною 10-15 см під листковим вузлом.
• З нижньої частини живця видаляють листя, щоб уникнути загнивання.
• За наявності стимулятора коренеутворення кінчик занурюють у нього.
• Садять живці у горщик із добре дренованим субстратом, заглиблюючи нижні вузли.
• Поливають обережно, підтримуючи вологість, але не перезволоження.
• Для підвищення вологості накривають плівкою або прозорою кришкою, не допускаючи контакту з листям.
• Тримають у світлому місці без прямого сонця.
• Корені з’являються через 4-8 тижнів, після чого поступово привчають рослину до нормальних умов.
• Потім рослини пересаджують у більші горщики або в сад.

Шкідники, хвороби та типові проблеми пеларгонії домашньої

Шкідники Pelargonium x domesticum

• Білявки: Маленькі комахи на нижній стороні листя, що висмоктують сік. Для контролю використовують жовті пастки та обробку інсектицидним милом.
• Павутинний кліщ: Помітний за тонкою павутинкою та пожовтілим листям. Підвищують вологість і застосовують акарициди при необхідності.
• Попелиця: Збирається на листках та пагонах, викликаючи їх скручування. Змивають струменем води або обробляють мильним розчином.

Хвороби

• Гниль коренів: Викликана надмірним поливом і поганим дренажем. Потрібно пересадити рослину в свіжий субстрат, обрізати пошкоджені корені.
• Іржа: Помітна за помаранчевими або коричневими плямами на нижній стороні листя. Видаляють уражені ділянки, у важких випадках застосовують фунгіциди.

Типові проблеми

• Жовтіння листя: Причини – перелив, застій води або нестача поживних речовин, особливо азоту.
• Опадання бутонів: Може бути через різкі зміни температури, неправильний полив або високу вологість.
• Витягнуті пагони: Ознака нестачі світла. Варто пересунути рослину на яскравіше місце або додати освітлення.