Троянда Примадонна (Rosa Prima Donna) короткий опис
Вид належить до групи чайно гібридних троянд, яку цінують за великі квітки, високий центр бутона і повторне цвітіння протягом сезону. Сорт вирощують для садових посадок і для зрізу, оскільки квітки тримають класичну форму суцвіть, розкриваються повільно і зберігають охайний вигляд на кущі.
Садові чайно-гібридні троянди походять від складної селекції європейських і азійських видів троянд. У сучасних сортів поєднуються великоквітковість, ремонтантне або безперервне хвилями цвітіння, придатність до зрізу і широка палітра забарвлень. Rosa Prima Donna належить саме до цього напряму селекції, де головну увагу приділяють формі бутона, довжині пагонів і стабільному повторному закладанню квіток.
Особливості сорту Примадонна
Для сорту характерні прямі пагони, великі поодинокі квітки і щільний бутон з високим центром. Квітки мають класичну келихоподібну форму, яка добре читається і в напіврозкритому, і в повному розкритті. Цвітіння триває хвилями з початку літа до осені, якщо кущ отримує достатньо світла, вологи і живлення. Після зрізування або видалення відцвілих квіток рослина швидко формує нові бутони. Листя зазвичай щільне і темно зелене, що підкреслює форму квітки і робить кущ придатним для регулярних композицій.
Посадка
Для посадки обирають ділянку з 6-8 годинами прямого сонця. Місце має провітрюватися, але без постійного сильного вітру. Ґрунт підходить родючий, дренований, зі слабкокислою або близькою до нейтральної реакцією. Посадкову яму готують так, щоб корені розміщувалися вільно. Місце щеплення заглиблюють на 3-5 см. Після посадки ґрунт ущільнюють, добре поливають і мульчують.
Догляд за трояндою Примадонна
Рослина потребує рівномірного поливу без застою води. Полив проводять під корінь, коли верхній шар ґрунту підсихає. Для тривалого цвітіння вносять добрива навесні, на початку бутонізації і після першої хвилі цвітіння. Навесні видаляють підмерзлі і слабкі пагони, а в сезон зрізають відцвілі квітки до сильного листка. Для стабільного утворення нових бутонів кущ утримують на добре освітленому місці. У регіонах з холодною зимою рослину вкривають після настання стійких приморозків.
На троянді можуть з’являтися попелиця, павутинний кліщ, трипси і пильщик. Із хвороб найчастіше трапляються чорна плямистість, борошниста роса і іржа. Ризик зростає при загущенні посадок, перезволоженні листя і слабкій циркуляції повітря. Для профілактики видаляють уражене листя, не поливають по кроні і підтримують чистоту пристовбурного кола.
Розмноження
Сортові троянди розмножують живцюванням, окуліруванням або щепленням на підщепу. Для збереження сортових ознак насіннєвий спосіб не використовують. У приватному садівництві найчастіше беруть напівздерев’янілі живці влітку, укорінюють їх у вологому легкому субстраті і підтримують високу вологість до появи коренів.
Класична форма чайно-гібридної троянди стала еталоном для зрізу ще в ХХ столітті. Саме високий центр бутона і повільне розкриття зробили такі сорти стандартом для букетної флористики.
Залишити коментар