Бук

Бук: дерево букових лісів і живопліт, що тримає листя взимку

У буковому лісі стовбури стоять рівними сірими колонами з гладкою корою, а під ними майже нічого не росте: крона дає таку щільну тінь, що до землі доходить мало світла. Восени листя буку набуває мідно-золотистого кольору, і молоді дерева та стрижені огорожі тримають це сухе листя на гілках усю зиму, скидаючи його лише навесні, коли рушають нові бруньки.

Саме ця звичка тримати листя взимку й зробила бук однією з найкращих рослин для живоплоту. Хоч дерево й листопадне, стрижена букова огорожа взимку лишається вкритою рудим листям і затуляє ділянку не гірше, ніж улітку. До того ж бук добре переносить стрижку й відростає після неї.

Бук, це довговічне велике дерево з Карпат і заходу України, де воно утворює цілі ліси. У саду його тримають і як стрижену огорожу, і як поодиноке дерево, але обом потрібен добре дренований ґрунт. Нижче розберемо, чим бук відрізняється від граба й дуба, чому з нього виходять такі живоплоти, які умови йому потрібні й які бувають форми.

Що таке бук і де він росте

Бук, це велике листопадне дерево з родини букових, найвідоміший у нас вид якого, бук лісовий (Fagus sylvatica).

Росте він у Карпатах і на заході України, де утворює суцільні букові ліси. Дерево живе по двісті-триста років, виганяє двадцять п'ять-тридцять п'ять метрів, має широку крону й гладку сіру кору, за якою його легко впізнати. Росте бук повільно або помірно, тож швидкої зелені від нього чекати не варто.

Одна з помітних його рис, дуже щільна тінь. Під дорослим буком до землі доходить так мало світла, що трав'яний покрив під ним рідшає, тому посадити щось під кроною чи розбити там газон складно. Друга риса, тримання сухого листя: молоді дерева й стрижені огорожі не скидають листя восени, а несуть його бурим до весни.

Чим бук відрізняється від граба й дуба

Бук часто плутають із грабом, а як родича, із дубом, хоча розрізнити їх нескладно.

Граб теж тримає листя взимку й годиться для живоплоту, через що його й беруть за бук. Але листя в граба зубчасте по краю й з помітними жилками, а стовбур ребристий, ніби стягнутий жилами; бук має листя з гладеньким хвилястим краєм і блискучою поверхнею, а стовбур рівний і гладкий. Важлива й різниця в ґрунті: граб мириться з важкою мокрою глиною, а бук на ній страждає, тому на вологому щільному ґрунті беруть граб, а на дренованому, бук.

Дуб, як і бук, належить до букових, але в нього лопатеве листя й жолуді, тоді як у буку листя овальне суцільнокрає, а плоди, тригранні горішки в колючій плюсці. Тож гладкий сірий стовбур, блискуче овальне листя й тригранні горішки видають саме бук.

Чому з буку виходять найкращі живоплоти

Перевага буку для живоплоту криється в тому, як він поводиться з листям узимку.

Стрижений бук не скидає восени все листя, а тримає його бурим до весни, тому листопадна за природою огорожа взимку лишається щільною й затуляє ділянку, поки не з'явиться нове листя. Така властивість серед листяних рослин трапляється рідко, і саме за неї бук цінують у живоплотах.

До цього додається стійкість до стрижки: бук добре переносить регулярне підрізання, відростає від місць зрізу й нарощує густу дрібну гілку, яка тримає чітку стрижену площину. Букову огорожу підрівнюють раз на рік, у другій половині літа, а на живопліт беруть молоді саджанці, бо вони дешевші й змикаються в щільну стіну краще, ніж великі рослини. Одне обмеження лишається: на мокрому ґрунті бук для огорожі не годиться, там його замінює граб.

Які умови потрібні буку

Головна вимога буку, це дренаж, і саме на ній найчастіше спотикаються.

Ґрунт буку потрібен добре дренований; застою води він не переносить, бо коріння в нього поверхневе й на мокрій землі загниває. До кислотності бук невибагливий і росте як на вапняковому, так і на кислому ґрунті, а от важку ущільнену мокру глину не любить. Через поверхневе коріння він чутливий до посухи та до утрамбовування ґрунту й закладання покриття над корінням, тому пристовбурну зону не ущільнюють і мульчують.

За освітленням бук терпить і сонце, і півтінь, а замолоду добре росте навіть під наметом інших дерев. Червонолистим формам, проте, потрібне сонце для кольору. Це велике дерево, якому потрібен простір, а його щільна тінь ускладнює посадку рослин під кроною.

Що з буковими горішками й деревиною

Окрім деревини й тіні, бук дає їстівні плоди, хоч і з нюансом.

Букові горішки, це дрібні тригранні плоди в колючій плюсці. Їх їдять підсмаженими й у помірній кількості, бо сирими й у великій кількості вони викликають нездужання через природні речовини в них; підсмажування цей недолік прибирає. Урожай горішків нерегулярний, рясні роки чергуються з порожніми. Деревина в буку тверда, важка й однорідна, тому з неї роблять меблі, підлогу, фанеру й держаки, а ще це добрі дрова; під відкритим небом без обробки бук швидко гниє.

Які бувають форми й сорти

Сорти буку різняться кольором листя й формою крони, і від цього залежить, куди дерево підійде.

Звичайний зеленолистий бук лісовий беруть для лісів і живоплотів. Червонолистий, або пурпуровий бук (форма Atropurpurea), несе пурпурово-мідне листя, але колір тримається лише на сонці, а в тіні листя зеленіє; його садять поодиноким деревом, інколи й у живоплоті. Плакучий бук (Pendula) утворює велике дерево зі звисаючими гілками. Колоноподібні форми, як Dawyck, дають вузьку прямостоячу крону для тісних місць. Трапляється й бук із розсіченим папоротеподібним листям та золотистолисті форми.

Як підібрати бук: кілька практичних порад

Кілька орієнтирів, які допоможуть не помилитися з місцем і формою.

• Для живоплоту, що затуляє ділянку взимку, беріть бук, але лише на дренованому ґрунті. На мокрій важкій глині замість нього садіть граб.
• На живопліт купуйте молоді саджанці. Вони дешевші й змикаються в щільнішу огорожу, ніж дорослі рослини.
• Не садіть бук на ділянці із застоєм води. Поверхневе коріння на мокрому ґрунті загниває, і дерево гине.
• Не ущільнюйте ґрунт і не кладіть покриття над корінням буку. Коріння в нього поверхневе й чутливе до утрамбовування.
• Для червонолистого буку обирайте сонячне місце. У тіні пурпурове листя зеленіє, і сенс кольорової форми втрачається.
• Для тісного простору беріть колоноподібні сорти. Звичайний бук, це дуже велике дерево, якому потрібно багато місця.

Типові сценарії посадки

Залежно від мети бук садять у різних формах.

Стрижена букова огорожа. На дренованому ґрунті з молодих саджанців формують щільну стіну, яка завдяки бурому листю затуляє ділянку й узимку, а підрівнюють її раз на рік.

Поодиноке дерево у великому саду. Червонолистий чи плакучий бук садять окремо як велике дерево, що з роками набирає широку крону й живе десятиліттями, не стаючи аварійним.

Вузький простір. Там, де звичайний бук не вміщається, беруть колоноподібні форми, які дають вузьку високу крону й займають мало місця при тій самій довговічності.

Форми, кольори та різновиди

Відмінності між буками зводяться до кольору листя й форми крони.

За кольором розрізняють зелений бук, звичний для лісів і живоплотів, пурпурово-мідний червонолистий, що тримає колір лише на сонці, а також золотистий і розсіченолистий варіанти. За формою крони, широку розлогу у видового дерева, плакучу у форми Pendula й вузьку колоноподібну в сортів типу Dawyck.

Для природного вигляду й живоплотів доречний звичайний зелений бук, для поодинокої посадки як великого дерева, червонолистий і плакучий, а для тісних місць, колоноподібні форми. Пурпуровий живопліт зробити можна, але зелений сприймається природніше, тому колірні форми частіше беруть як окреме дерево, а не на всю огорожу.

Бук, це довговічне велике дерево букових лісів із гладкою сірою корою, щільною тінню та звичкою тримати буре листя взимку, завдяки чому з нього виходять найкращі живоплоти. Головна вимога буку, добре дренований ґрунт без застою води, а через поверхневе коріння він чутливий до посухи й утрамбовування землі. На мокрій глині його замінює граб, для тісних місць беруть колоноподібні форми, а червонолистому буку для кольору потрібне сонце. Якщо дати дереву дренаж і простір, бук служить десятиліттями і як стрижена огорожа, і як поодиноке дерево.