Липа

Липа: медонос, липовий цвіт і довговічне дерево для алей

У липні липа стоїть обліплена дрібними жовтаво-кремовими квітами, над нею гуде хмара бджіл, а солодкий запах чути за десятки метрів. Тоді ж люди збирають липовий цвіт на чай, обриваючи суцвіття разом із вузьким світлим приквітком, який сидить біля кожної квіткової китиці. Сам місяць липень названо за цим цвітінням.

Липа, це довговічне дерево: вона росте повільніше за тополю чи акацію, але живе століттями й не стає ламкою з віком. Крона в неї густа й широка, листя серцеподібне, а восени воно жовтіє й опадає. Через щільну тінь і стійкість до стрижки липу здавна садили вздовж вулиць і в алеях.

Одна особливість змушує садити липу з розрахунком: улітку під нею часто стає липко. Винна тут не сама липа, а попелиця на її листі, що лишає медвяну росу, від якої під деревом блищать лавки й авто. Нижче розберемо, які бувають види, чим липа цінна, які умови їй потрібні, чому під нею липко й як її формувати.

Що таке липа і які види бувають

Липа, це велике листопадне дерево з родини липових, відоме серцеподібним листям і запашними кремовими квітами з характерним приквітком.

У наших краях трапляється кілька видів із помітними відмінностями. Липа серцелиста, або дрібнолиста (Tilia cordata), має дрібне акуратне листя, цвіте пізніше за інших і вважається найкращою для вулиць і медозбору. Липа широколиста (Tilia platyphyllos) відрізняється більшим листям і найранішим цвітінням. Липа сріблиста, або повстиста (Tilia tomentosa), має листя з біло-повстяним зісподу, легше переносить спеку й посуху, цвіте найпізніше й менше страждає від попелиці.

Окремо стоїть липа європейська (Tilia europaea), гібрид, яким засаджено багато старих алей; вона дає рясну тінь, але сильніше потерпає від попелиці й пускає пагони від основи. Усі ці види об'єднує довговічність: на відміну від швидких порід, липа з роками не стає аварійною.

Чим липа цінна

За липою стоїть одразу кілька практичних причин, чому її садять свідомо.

Передусім це медонос. Липовий мед, ароматний і густий, збирають саме під час липневого цвітіння, і рясний липовий цвіт дає сильний медозбір за короткий час. Поряд із медом цінують і сам цвіт: висушені квіти разом із приквітком заварюють як липовий чай, відомий потогінний засіб при застуді. Деревина в липи м'яка, легка й однорідна, тому з неї ріжуть і токарять вироби, а з лубу колись плели рогожі й мотузки.

Додає ваги й сама будова дерева. Густа крона дає щільну тінь, дерево живе століттями, а його деревина не ламка, як у тополі, тому стара липа не перетворюється на загрозу. Варто памʼятати лише одну деталь: квіти сріблистої липи інколи дурманять джмелів, яких можна знайти під деревом, тому для дрібних запилювачів вона трохи підступна, хоча мед із липи цінують високо.

Які умови потрібні липі

Липа невибаглива до догляду, але має свої переваги щодо ґрунту й місця.

За освітленням їй підходить сонце або легка півтінь. Ґрунт вона любить глибокий, родючий, помірно вологий і добре дренований, а от сухого бідного або заболоченого уникає. Посуху, окрім сріблистої липи, вона переносить гірше за акацію, тому на сухих міських ділянках із ущільненим ґрунтом і дорожньою сіллю липа страждає.

Коріння в липи глибше й спокійніше, ніж у тополі: воно не так агресивно лізе в труби й не піднімає покриття, тому біля будівель вона безпечніша. Та це все одно велике дерево, якому потрібен простір, тому в тісний двір його садять лише у формованому вигляді.

Чому під липою влітку липко

Липкий наліт під деревом, це найчастіша претензія до липи, і причина в комахах, а не в самому дереві.

Улітку листя липи заселяє попелиця, яка лишає солодкі виділення, медвяну росу. Вона стікає з листя й вкриває все під кроною липким блискучим шаром: лавки, авто, доріжки, а згодом на цьому нальоті оселяється чорний сажистий грибок. Саме через це липу не садять над парковками й місцями відпочинку.

Зменшити проблему можна вибором місця й виду. Дерево не садять там, де під ним стоятимуть авто чи лавки, а зі видів менше за інших страждає від попелиці сріблиста липа з її повстяним листям. Це не хвороба, що губить дерево, а саме питання чистоти під кроною, тому вирішується воно розташуванням.

Як формувати й стригти липу

Стійкість до обрізки робить липу однією з найзручніших порід для формування.

Липа добре переносить навіть сильну стрижку й відростає від місць зрізу, тому з неї формують стрижені алеї-стіни, штамбові дерева з обмеженою кроною й живі огорожі з високих дерев. Там, де повноцінне дерево не вміщається, липу тримають у вигляді шпалери чи кулі на штамбі, регулярно підрізаючи.

Формувальну обрізку проводять у період спокою, узимку, а стрижені форми поновлюють раз на кілька років. Деякі види дають пагони від основи стовбура, і цю поросль прибирають, щоб дерево тримало форму.

Які види липи обрати

Вибір виду залежить від того, де й навіщо саджають дерево.

Для вулиці й акуратної алеї беруть липу серцелисту та її вузькокронні сорти на кшталт Greenspire: вона дає менше липкого нальоту, ніж європейська, і тримає рівну крону. Для гарячого сухого місця підходить сріблиста липа, яка переносить спеку й рідше страждає від попелиці. Для медозбору й заготівлі цвіту садять серцелисту липу на сонячному відкритому місці, де вона цвіте найрясніше. Для стрижених стін і штамбів годяться серцелиста й широколиста липи, а от європейську над лавками й парковками краще не садити через попелицю й поросль.

Як підібрати липу: кілька практичних порад

Кілька орієнтирів, які допоможуть отримати дерево без зайвих клопотів.

• Не садіть липу над авто, доріжками й місцями відпочинку. Улітку медвяна роса від попелиці робить усе під кроною липким.
• Для вулиці й саду беріть липу серцелисту чи її вузькокронні сорти. Вона акуратніша й дає менше липкого нальоту, ніж стара європейська липа.
• Для спекотного сухого місця обирайте сріблисту липу. Вона легше переносить жару й посуху й рідше потерпає від попелиці завдяки повстяному листю.
• Дайте дереву глибокий родючий ґрунт і простір. Липа велика й довговічна, тому в малий двір її садять лише у формованому вигляді.
• Якщо місця обмаль, тримайте липу як шпалеру чи штамб. Вона добре переносить сильну стрижку й відростає після неї.
• Для меду й липового цвіту садіть дерево на сонці. На відкритому сонячному місці воно цвіте рясніше, ніж у тіні.

Типові сценарії посадки

Залежно від мети липу садять у різних видах і формах.

Вулична алея. Рядами вздовж дороги липу серцелисту садять заради щільної тіні й довговічності, бо вона тримає крону, переносить стрижку й не стає ламкою з роками.

Медоносне й чайне дерево на ділянці. На сонячному місці серцелисту липу садять заради липового меду та заготівлі цвіту на чай, бо в липні вона дає рясне запашне цвітіння.

Формоване дерево в малому саду. Там, де повноцінна крона не вміщається, липу формують шпалерою чи кулею на штамбі, користуючись її стійкістю до обрізки, щоб отримати тінь і зелень на обмеженій площі.

Форми, листя та різновиди

Відмінності між липами зводяться до листя, форми крони й строків цвітіння.

За листям розрізняють зелене серцеподібне в серцелистої та широколистої липи, дрібніше в першої й крупніше в другої, і повстяне зісподу в сріблистої, яке при вітрі мерехтить світлим боком. За формою крони, широку розлогу у видових дерев і вузьку пірамідальну в сортів типу Greenspire, придатних для вулиць. Строки цвітіння в липи розтягнуті: широколиста зацвітає найраніше, серцелиста в середині літа, сріблиста найпізніше, тому посадка кількох видів продовжує і медозбір, і запах у саду.

Для парків і алей доречні широкі видові липи, для вулиць і малих садів, вузькокронні сорти та формовані шпалерні й штамбові дерева. Сріблисту липу беруть туди, де спекотно й сухо, а звичайну зелену серцелисту, для меду, цвіту й щільної тіні.

Липа, це довговічне дерево родини липових із серцеподібним листям і запашними липневими квітами, цінне як медонос, джерело липового цвіту на чай і м'якої деревини, а ще як стійка до стрижки порода для алей. Їй потрібні глибокий родючий ґрунт, сонце й простір, а коріння в неї спокійніше за тополине, тому біля будівель вона безпечніша. Головний клопіт від липи, липка медвяна роса від попелиці влітку, тому над авто й лавками її не садять. Для вулиць і садів беруть акуратну серцелисту липу, для спекотних місць сріблисту, а у тісному дворі тримають дерево у формованому вигляді.