Магнолія верболиста

Магнолія верболиста (Magnolia salicifolia) детальний опис

Магнолія верболиста є листопадним деревом середнього розміру. Походить з Японії. Magnolia salicifolia вирощують у садах України через декоративні білі квіти. Бутони розпускаються ранньою весною до появи листя. Кожна квітка має шість пелюсток завдовжки 8-15 см. Біля основи пелюстки іноді мають рожевий відтінок. Квіти мають запах лимону або анісу. Листя вузьке, овальне, схоже на вербове. На початку сезону листя мідно-червоне. Перед опаданням листя жовтіє.

Магнолія верболиста відноситься до морозостійких видів. Квіти можуть пошкоджуватися пізніми заморозками.

Походження та поширення

Рід магнолія належить до родини Магнолієвих. Magnolia salicifolia є однією з популярних рослин у міських і приватних садах України. Дерево використовують для створення декоративних композицій. Магнолія верболиста є батьківською формою для гібридних сортів. Серед них Magnolia × kewensis ‘Wada’s Memory’.

Цікаво, що аромат квіток Magnolia salicifolia нагадує поєднання лимона та анісу, що робить її унікальною серед інших магнолій, які часто пахнуть ваніллю або солодкими фруктами.

Вимоги до умов вирощування

• Дерево росте прямовисно і компактно у молодому віці. З віком крона стає ширшою і пірамідальною. Висота і ширина дорівнюють 9-15 метрів.
• Для розвитку підходять місця від повного сонця до півтіні. Грунт має бути слабокислим, вологим, багатим органікою і з дренажем. Підходять суглинні або піщані ґрунти.

Не рекомендують висаджувати на заболочених або погано дренованих ділянках. Вибирають місця, захищені від холодних і сухих вітрів. Можливі шкідники і хвороби: капсидні клопи, слимаки, щитівки, коралові плями, сіра гниль, трутовики. Обрізку проводять у середині літа, коли листя повністю розкрите. Посадку листопадних магнолій виконують у стані спокою. У теплих регіонах садять пізньої осені або взимку. У холодних регіонах — навесні. Перший рік після посадки ґрунт мульчують і поливають у суху погоду. Розмноження можливе насінням восени або навесні, зеленими живцями у пізню весну — на початку літа, напівздерев’янілими живцями в кінці літа — восени.